Як залучити інвестиції в Україну без пафосних конференцій

Навіть з великою підтримкою західних держав та міжнародних організацій, Україні не обійтися без приватних інвестицій.

Але залучити гроші бізнесменів справа складніша, ніж, наприклад, провести розкішну конференцію. Потрібна прозора політика, ефективні реформи, інноваційні проєкти та активне просування переваг України на міжнародному ринку. Успішне привернення інвестицій вимагає мудрої стратегії та рішучих кроків для досягнення успіху, пише інвестор, підприємець та меценат Костянтин Жеваго, передає "Інтерфакс-Україна".

Зараз світ не залишає нашу країну один на один із наслідками війни. На всіх континентах збирають конференції, круглі столи, відбуваються офіційні зустрічі, щоб обговорити шляхи підтримки України і плани для її відбудови.

Наприкінці червня Лондон став свідком масштабної конференції, яка зібрала найвпливовіших представників з 61 країни світу. Серед учасників були не тільки очільники та високопосадовці, але й понад 1000 видатних бізнесменів, готових обговорити шляхи співпраці та допомоги Україні у цей важкий час.

ЄС пообіцяв виділити 50 млрд протягом чотирьох років. Велика Британія пообіцяла $3 млрд на кредитні гарантії для бізнесів, які ризикнуть вкластися в Україну. Про допомогу заявили США, Канада, Франція, Німеччина, Швейцарія, Латвія та інші країни. Свої цифри озвучили Світовий банк та Європейський інвестбанк. Загалом було оголошено про близько $60 млрд внесків на користь України.

Раніше подібний захід проходив у швейцарському Лугано, згодом будуть ще. Чи є ефект від подібних заходів? Безперечно. Чи є цей ефект достатнім? Безперечно, ні.

Росія завдала інфраструктурі України збитків на $119 млрд, повідомляли в Міністерстві економіки України в березні поточного року. А загалом на повоєнне відновлення буде потрібно не менше $411 млрд, йдеться у травневій доповіді ООН. І з кожним днем ця оцінка тільки зростатиме.

Скільки потрібно провести розкішних конференції у європейських столицях, щоб залучити такі гроші? Боюся, що столиць не вистачить. Тим більше, що в нашого уряду великі апетити. На вже згадану мною вище конференцію у Лондоні українські топчиновники їхали з планом відбудови, який викликав критику в експертів та бізнесменів. Говорю про це відповідально, оскільки як акціонер компанії, акції якої торгуються на основному майданчику Лондонської фондової біржі і входять до індексу FTSE індексу найбільших компаній Великої Британії, я регулярно спілкуюся з найвпливовішими представниками фондів та приватних інвесторів.

"Жодного зв'язку з реальністю", зазначав у коментарях ЗМІ Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, який ознайомився з планами енергетичного відновлення України. А про наполеонівські плани Міністерства економіки України досягти трильйона доларів ВВП до кінця 2030 року не жартував тільки лінивий. Повна некомпетентність абсолютно популістична заява, яка може справити ефект на внутрішню аудиторію, але не на кваліфікованих інвесторів. Був такий собі попередній прем'єр України, який катався на самокаті по Кабміну та популістськи обіцяв 40% зростання ВВП України на рік протягом найближчих п'ять років, починаючи з 2019 року. І де він, і де самокат, і де зростання? Актуальне питання до всіх українців.

На що насправді дивляться іноземні інвестори: на красиві урядові плани чи на реалії життя українських підприємців? Питання риторичне. Навесні ледь не щотижня українські силовики проводили обшуки в підприємців.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Обшуки у засновників та партнерів інвесткомпанії Concorde Capital, в розробника програмного забезпечення ImproveIT Solutions, в технологічної компанії MacPaw та багато інших історій. І це я навіть не згадую про вочевидь політично вмотивований тиск на компанії, включаючи публічні, співвласниками яких є я або члени моєї родини. Висловитися про посилення тиску на бізнес був змушений навіть бізнес-омбудсмен Роман Ващук, колишній посол Канади в Україні.

Конфлікт між силовиками та українським бізнесом досяг такої межі, що в Офісі президента вирішили проводити щотижневі (!) круглі столи для "розв'язання проблемних питань". Ще один приклад, коли формою намагаються підмінити суть. Таких методів "співпраці" бізнесу та влади підприємці не пам'ятають з часів президентства Януковича.

Ані конференції, ані круглі столи в Офісі президента не покращують український бізнес-клімат самі по собі. Єдиний шлях, хоча й не простий це чесні суди, відсутність корупції, ефективні антимонопольні органи, якісна та дружня для бізнесу податкова. І тоді в Україні буде добре й українському інвестору, й іноземному.

Іноземні фонди та приватні інвестори дивляться у першу чергу чи комфортно в Україні працюється місцевому бізнесу та вже існуючим багато років іноземним інвестиціям. І тільки після цього вирішують, можна заходити в країну чи ні. А коли вітчизняний бізнес кошмарять Бюро економічної безпеки, Державне бюро розслідувань, Прокуратура, СБУ та інші силові структури, то що має думати іноземець? Що до нього буде інше та краще ставлення?

У червні 2023 року консалтингова компанія Advanter Group опитала власників та СЕО українського бізнесу. Опитали понад 700 компаній. Серед основних проблем, які турбують бізнес на третьому місці "Непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу". На жаль, на сьогоднішній день це найактуальніша назва для наступної конференції з питань відновлення України.