Чому у міністра – міністерка, а в педіатра – педіатриня? Мовознавиця пояснила закономірності творення фемінітивів

Жінка спілкується з маленькою пацієнткою.
Фемінітиви у нашій мові: як вони формуються і чому стають все більш актуальними у суспільстві.

Філологиня Ольга Васильєва у рубриці "Главкома" "Мовне питання" пояснила, за яким саме принципом будуються фемінітиви, а також коли варто вживати той чи інший суфікс у фемінітивах.

Люди плутаються, як саме має будуватися фемінітив, тому що від слова "міністр" утворюється "міністерка", проте від "педіатра" чи "психіатра" утворюється "педіатриня" та "психіатриня" відповідно.

«Мовознавиця і авторка "Вебсловника жіночих назв" Олена Синчак на основі аналізу 2000 слів вивела певні закономірності утворення фемінітивів, з якими можна ознайомитися в передмові до її словника. Там, зокрема, сказано, що суфікс -к(а) додаємо також до основ зі збігом приголосних: арбітр – арбітерка, педіатр – педіатерка, міністр – міністерка», – зазначає філологиня.

Вона пояснює, що у другому випадку перед "р" з'являється -е, а наголос зберігається на тому самому складі, що й у маскулінітиві. І якщо з "міністеркою" можна погодитися, то з "педіатеркою" – ні.

«Якщо ви зайдете в лікарські блоги в інстаграмі (їх там багато), то побачите, що всі фахівчині з педіатричної та психіатричної справи, які обирають фемінітив, підписуються "педіатринями" і "психіатринями". Тобто закономірність ламається. Усе через те, що фемінітиви досі творяться, тобто все вирішить час», – відмічає мовознавиця.

Вона додає, що наразі є три варіанти фемінітивів від "мовознавець" ("мовознавиця", "мовознавка", "мовознавчиня") і два варіанти від "військовослужбовець" ("військовослужбовиця", "військовослужбовка"). В обох випадках перемагає -иц(я), а у випадку з "педіатром" – -ин(я), а не -к(а). У випадку з "міністеркою" слововжиток продиктував цю форму як найбільш часту в ужитку. Саме тому ми її і вживаємо.

Нагадаємо, що Ольга Васильєва вже пояснила, чи є у слова "груди" однина та яке слово вживати на позначення однієї із грудей. Вона зазначає: «Очевидною є проблема нефункціональності та незручності в певних мовних ситуаціях слова "груди"».

Раніше фахівчиня Ольга Васильєва пояснила, коли варто писати "день народження" з великої літери, а коли можна обійтися і маленькими. Вона зазначає, що з великої можуть писатися дні народження видатних людей, як-от: День народження Симони де Бовуар, який можуть відзначати феміністки, або ж День народження Луї Брайля, який є важливим для незрячих людей, і подібні. Проте також додає: «День народження вашої рідної або близької людини – це не історичне свято».

Також мовознавиця пояснила, як грамотно вітатися: «Добрий ранок!» чи «Доброго ранку!». Мовознавиця Ольга Васильєва підкреслює абсурдність твердження про помилковість «Доброго ранку» при правильності «Доброго дня» та «Доброго вечора».

Читайте також

Реклама