Примусова мобілізація. Маємо три варіанти

За планами недоімперії, Україну планують захопити до 2026 року. Союзники з Балтики задумалися про те, які ресурси необхідно надати Україні, щоб забезпечити перемогу. Влада України розраховує на фінансову та військову допомогу від Заходу.

В Штатах та Європі є достатньо грошей. Російська агресія на фронті стимулює європейських партнерів відкрити свої гаманці та допомогти Україні.

Також відомо, що є можливості для поставок озброєння. Якщо війна триватиме ще декілька років, то Сполучені Штати та Європейський Союз матимуть час розгорнути виробництво та заробити на цьому. Протягом тривалої війни наші партнери зможуть отримати прибуток.

Але НАТОвські стратеги не розглядають головне питання: хто буде воювати за допомогою цього озброєння? Вони вважають поповнення ЗСУ виключно справою України.

Аналізуючи ситуацію, не можна бути певним, що Україна протримається ще два роки в такому стані. Мобілізація стає головною потребою та загрозою для внутрішньої стабільності країни.

Існують три підходи до мобілізації. Перший - це добровільна участь свідомих громадян у війні. Другий - вступ до війська з метою заробітку. Третій - примусове призов до армії.

Важливо, щоб мобілізація була соціально справедливою, розподіл у підрозділи ЗСУ враховував фізичний стан та здібності людей, а також мобілізовані були належно підготовлені та екіпіровані перед відправленням на фронт.

Якщо ці умови не виконані, мобілізація може стати руйнівною силою та викликати протестний соціальний вибух, обеззброївши Україну і підпорядковуючи її недоімперії.

Також слід мати на увазі, що російська агресія має на меті повне знищення українців та українства, і захоплення України стане катастрофою для країни.