Що ще має статися, аби українці відчули цінність власної держави?

Переосмислення реформ і самовиразення представників народу

Протягом років люди висловлювали свою незгоду з реформами, які мали підвищити спроможність держави (тільки 15% підтримували ці зміни).

Ті самі люди проголосували за політика, який завжди ставив розбудову інституцій на задній план і більше звертав увагу на особисте лідерство.

Зараз ці ж люди, відповідаючи на запитання соціологів, ставлять побудову інституцій на останнє місце серед пріоритетів.

Ті самі люди виступали проти того, щоб на державній службі працювали чесні професіонали: низькі зарплати, постійна загроза кримінальних переслідувань, обмеження прав та публічне приниження.

Кожну людину, яка виявляє бажання покращити державну машину, вони викривають та острацьковують.

Сто років тому Україна зникла з світової карти через безтурботність більшості, які не розуміли значення держави.

Голодомор, терор сталінського режиму та Друга світова війна стали наслідками цієї безвідповідальності.

Нині ми знову стоїмо перед загрозою втратити державу. І це може мати подібні наслідки, але ще гірші.

Що ще має статися, щоб українці відчули цінність своєї держави?

Ще одна річ. Ми маємо прийняти відповідальність за недоліки держави. Тому ми повинні займатися всім тим, чим неспроможна займатися держава. І це означає волонтерство у широкому розумінні цього слова.