Забужко Оксана
Дата народження: 19.09.1960
Оксана Стефанівна Забужко - українська письменниця, поетеса, есеїстка, публіцистка, викладачка.
Місце народження. Освіта. Народилась у Луцьку в сім'ї філологів. У 1968 році переїхала з батьками до Києва. У 1982-му закінчила філософський факультет Київського університету ім.Т.Шевченка (1982), у 1986-му - аспірантуру при кафедрі етики та естетики цього ж університету. У 1987 році захистила дисертацію 'Естетична природа лірики як напряму мистецтва' на звання кандидата філософських наук.
Кар'єра. Почала друкуватися в літературній періодиці з 1972-го (вірші).
У 1986-1988 рр. викладала естетику і історію культури в Київській консерваторії ім.Чайковського.
З 1988 року - співробітник Інституту філософії Академії наук України.
У 1992-1994 рр. викладала університетах США (Пенсільванському, Гарвардському, Піттсбурзькому) як 'запрошений письменник' і Фулбрайтівський стипендіат.
З 1996 року, коли був виданий роман 'Польові дослідження українського сексу' в Україні і 'A Kingdom of Fallen Statues' в Канаді, продовжує кар'єру професійного літератора.
У 2001 році викладала літературну майстерність в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Багато подорожує. Має ряд громадських посад - віце-президент Українського ПЕН-центру, член наглядової ради Міжнародного фонду 'Відродження', член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні і за кордоном.
Популярність. Твори письменниці перекладені більш ніж на 20 мов, окремими книгами вийшли в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.
Вистави за творами письменниці йдуть на багатьох театральних сценах України, Європи і Північної Америки.
Поезію Забужко кладено на музику багатьма українськими й зарубіжними композиторами.
Бібліографія. Поезія: 'Травневий іній' (1985), 'Диригент останньої свічки' (1990), 'Автостоп' (1994), 'Новий закон Архімеда' (2000), 'Друга спроба. Вибране' (2005), 'Вибрані вірші 1980-2013' (2013).
Проза: 'Польові дослідження українського сексу' (роман) (1996), 'Казка про калинову свиріль' (повість) (2000), 'Сестра, сестра' (оповідання і повісті) (2003), 'Книга Буття, глава четверта' (повісті) (2008), 'Музей заброшених секретів' (роман) (2009), 'Тут могла бути ваша реклама' (оповідання) (2014).
Філософські праці. 'Філософія української ідеї і європейський контекст: Франковський період' (1992), 'Шевченко міф України: спроба філософського аналізу' (1996), 'Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій' (2007).
Премії та відзнаки. Лауреат багатьох національних та міжнародних премій: Національна премія України імені Тараса Шевченка (2019), Премія Міжнародного Фонду Антоновичів (2008), Літературна премія Центральної та Східної Європи 'Ангелус' (2013), Всеукраїнська премія 'Жінка III тисячоліття' у номінації (2015), 'Книга року BBC' (2020). Кавалер Ордена Княгині Ольги III ступеня (2009).
19.09.2023 р.
Українська поетеса Ярина Чорногуз застосовує негативний термін "захлинутися від ненависті" для опису своїх почуттів щодо Ольги Фаріон і тих, хто обурився її смертю, водночас Сергій Жадан утримується від висловлення будь-яких коментарів щодо цієї події. Це стало об'єктом уваги Марини Зеленюк, яка вка...