Амортизація основних засобів — що це, методи, норми та порядок нарахування

У процесі господарської діяльності підприємства використовують будівлі, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти, які служать більше одного року. Ці активи поступово зношуються, втрачаючи свою первісну вартість. 

Для відображення цього процесу в бухгалтерському та податковому обліку використовується механізм амортизації. Вона дозволяє поступово переносити вартість основних засобів на готову продукцію або послуги, формуючи джерело для майбутнього оновлення виробничих фондів. Станом на 2026 рік в Україні діють чіткі правила нарахування амортизації, які регулюються Податковим кодексом та національними положеннями бухгалтерського обліку. Розуміння сутності амортизації, методів її нарахування та нормативів є критично важливим для правильного формування собівартості продукції, оптимізації податкових зобов'язань та ефективного управління активами підприємства.

Тому головними залишаються теми, що амортизація основних засобів це та які норми амортизації основних засобів, методи амортизації основних засобів чи терміни амортизації основних засобів. Але почати варто з того, що таке амортизація основних засобів та як в цьому розібратись без досвіду. Також окремо варто зрозуміти, яка норма амортизації основних засобів чи строк амортизації основних засобів, а вже потім, як нарахувати амортизацію основних засобів. 

Амортизація основних засобів це: визначення та призначення

Амортизація основних засобів — це процес поступового перенесення вартості об'єктів основних засобів на вироблену продукцію, виконані роботи або надані послуги в міру їх фізичного та морального зношення. Економічний зміст амортизації полягає у відшкодуванні коштів, витрачених на придбання або створення довгострокових активів. За рахунок амортизаційних відрахувань формується джерело для простого та розширеного відтворення основних засобів. 

Основне призначення амортизації у бухгалтерському обліку — забезпечити достовірне відображення залишкової вартості активів у балансі. У податковому обліку амортизація використовується для розрахунку валових витрат, що зменшують оподатковуваний прибуток. Не всі основні засоби підлягають амортизації. Не амортизуються земельні ділянки, об'єкти житлового фонду, а також активи, вартість яких не перевищує встановлений ліміт. Амортизація не нараховується на основні засоби, які перебувають на консервації або в ремонті понад 12 місяців. Правильне застосування амортизаційної політики дозволяє підприємству ефективно управляти витратами та інвестиційними ресурсами.

Методи амортизації основних засобів та їх застосування

Підприємства мають право обирати метод амортизації самостійно, закріплюючи свій вибір в обліковій політиці. Існує кілька основних методів, які передбачені національними стандартами бухгалтерського обліку. Перший метод — прямолінійний (рівномірний). Він передбачає рівномірний розподіл вартості активу протягом усього строку його корисного використання. Сума амортизації щомісяця залишається однаковою. Цей метод є найпростішим та найпоширенішим. 

Другий метод — зменшення залишкової вартості. Він передбачає нарахування амортизації за зниженою ставкою до залишкової вартості об'єкта. На початку експлуатації суми відрахувань є більшими, з часом вони зменшуються. Третій метод — прискореного зменшення залишкової вартості. Він використовує подвійну норму амортизації порівняно з прямолінійним методом. 

Четвертий метод — кумулятивний. Сума амортизації розраховується як добуток вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт. П'ятий метод — виробничий. Амортизація нараховується пропорційно обсягу виробленої продукції. Для податкового обліку застосовуються окремі правила та мінімально допустимі строки амортизації.

Норми амортизації основних засобів: що це та як встановлюються

Норма амортизації — це встановлений відсоток вартості основних засобів, який щомісяця або щорічно списується на витрати підприємства. Вона визначається як відношення річної суми амортизаційних відрахувань до первісної вартості об'єкта, виражене у відсотках. У бухгалтерському обліку підприємства самостійно встановлюють норми амортизації, виходячи з обраного методу нарахування та очікуваного строку корисного використання активу. 

При цьому підприємство має право застосовувати коефіцієнти прискорення до норм амортизації, передбачені законодавством. У податковому обліку норми амортизації є більш регламентованими. Податковий кодекс України встановлює мінімально допустимі строки корисного використання для різних груп основних засобів. На основі цих строків розраховуються мінімальні норми амортизації. Для основних засобів, які використовуються в агресивному середовищі або в багатозмінному режимі, можуть застосовуватися підвищені норми. Правильне визначення норм амортизації впливає на податкове навантаження та фінансові результати підприємства.

Строк амортизації основних засобів: як визначається та від чого залежить

Строк корисного використання об'єкта основних засобів — це період, протягом якого підприємство планує використовувати актив для отримання економічних вигод. Він визначається підприємством самостійно при введенні об'єкта в експлуатацію. Строк амортизації залежить від кількох факторів: очікуваної продуктивності об'єкта, фізичного зносу, який залежить від кількості змін, умов експлуатації, агресивності середовища, технічного обслуговування; морального зносу, пов'язаного з появою нових технологій або зміною ринкового попиту; юридичних обмежень, таких як строк оренди або термін дії патенту. Підприємство має право переглядати строк корисного використання у разі зміни умов експлуатації або проведення модернізації. У податковому обліку строки корисного використання для більшості об'єктів є фіксованими. У разі ліквідації або продажу об'єкта до закінчення строку амортизації, недоамортизована частина вартості списується на витрати.

Як нарахувати амортизацію основних засобів: основні підходи

Нарахування амортизації здійснюється щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію. Нарахування припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта або його повної амортизації. Розрахунок амортизації залежить від обраного методу. При прямолінійному методі річна сума амортизації розраховується діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання. Місячна сума дорівнює річній, поділеній на 12. 

При методі зменшення залишкової вартості річна сума визначається множенням залишкової вартості на норму амортизації, розраховану виходячи зі строку корисного використання. При виробничому методі сума амортизації за місяць пропорційна фактичному обсягу виробленої продукції. Вибір методу нарахування амортизації має бути закріплений в обліковій політиці підприємства. Зміна методу допускається лише з початку звітного року. Розрахунки амортизації оформлюються первинними документами. Відображення амортизації в бухгалтерському обліку здійснюється за дебетом рахунків витрат та кредитом рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Для цілей оподаткування використовуються окремі правила нарахування.

Облік амортизації в бухгалтерському обліку

Для відображення амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку використовується рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Цей рахунок є контрактивним до рахунків обліку основних засобів. Нарахування амортизації відображається за кредитом рахунку 13 та дебетом відповідних рахунків витрат. Вибір рахунку витрат залежить від того, де використовується основний засіб. Для виробничого обладнання амортизація включається до складу прямих витрат на рахунок 23 «Виробництво». Для адміністративних будівель та офісної техніки амортизація відноситься до адміністративних витрат на рахунок 92. Для об'єктів торгівлі та громадського харчування — до витрат на збут на рахунок 93. Аналітичний облік амортизації ведеться за кожним об'єктом основних засобів окремо.

У регістрах синтетичного обліку накопичується загальна сума амортизації. Підприємства мають право застосовувати спрощені методи обліку. Для малих підприємств допускається нарахування амортизації один раз на рік. Облік амортизації нерозривно пов'язаний з обліком основних засобів. При вибутті об'єкта сума накопиченої амортизації списується з дебету рахунку 13 у кореспонденції з кредитом рахунку 10 «Основні засоби». Первинними документами для обліку амортизації є відомості розрахунку амортизації, які складаються щомісяця. Відомості можуть бути складені у довільній формі, але повинні містити обов'язкові реквізити. Для автоматизації обліку використовуються спеціалізовані бухгалтерські програми. Своєчасне та правильне відображення амортизації дозволяє достовірно оцінити фінансовий стан підприємства.

Типові помилки при нарахуванні амортизації основних засобів

Незважаючи на простоту процедури, бухгалтери часто припускаються помилок при нарахуванні амортизації. Перша помилка — неправильне визначення строку корисного використання. Це призводить до заниження або завищення амортизаційних відрахувань. Друга помилка — невірний вибір методу амортизації, який не відповідає умовам експлуатації об'єкта. Третя помилка — нарахування амортизації на об'єкти, які не підлягають амортизації (земельні ділянки, об'єкти житлового фонду). 

Четверта помилка — невірне визначення первісної вартості об'єкта. До первісної вартості не включаються витрати, які не пов'язані з придбанням або будівництвом. П'ята помилка — продовження нарахування амортизації після повного погашення вартості об'єкта. Шоста помилка — нарахування амортизації на об'єкти, які перебувають на консервації. Сьома помилка — неправильне відображення амортизації в податковому обліку. Восьма помилка — відсутність документального оформлення зміни методу амортизації. 

Дев'ята помилка — невчасне коригування амортизації при проведенні модернізації. Десята помилка — невідповідність даних бухгалтерського та податкового обліку. Уникнути цих помилок допомагає регулярний внутрішній аудит.