Історик Бівор пояснив витоки жорстокості російської армії

Аналіз російської військової культури Ентоні Бівором

Як повідомляє ХВИЛЯ: Історик Ентоні Бівор у подкасті Triggernometry аналізує витоки російської військової культури, пов'язуючи їх із монгольською навалою XIII століття, відсутністю впливу Просвітництва та радянською ментальністю. У своїй розмові він наводить факти жорстокого поводження з власними солдатами, використання іноземців як смертників в Україні, а також проводить паралелі між мисленням президента Володимира Путіна та імперією Романових. Бівор акцентує увагу на Смутних часах, правлінні Миколи II, впливі Распутіна та можливих наслідках війни для Росії.

Перша розмова з Ентоні Бівором на Triggernometry зібрала понад мільйон прослуховувань. Він зазначає, що витоки російської манери воювати сягають монгольських навал XIII століття, що формувало специфічний стиль ведення війни. Водночас у Європі у XVIII столітті настало Просвітництво, а у XIX столітті почалася кодифікація війни, що включала діяльність Червоного Хреста та Женевські конвенції. Однак Росію це майже не зачепило, про що свідчить відомий вислів поета Федора Тютчева:

“Розумом Росію не зрозуміти”

Військова історія та сучасні виклики

Згідно з дослідженнями Бівора, у 1990-х роках в московських архівах було виявлено дані про до п'яти тисяч самогубств серед російських призовників на рік. Він також вказує на жорстокі методи, які використовувалися під час Другої світової війни, зокрема під час битви під Сталінградом, коли російським снайперам наказували стріляти по голодних російських сиротах. Бівор зазначає, що під час Сталінградської битви офіцери хапали цивільних і зараховували їх в армію без запису імен, а ім'я фіксували лише у випадках підозри у зраді чи дезертирстві.

Микола II, який заявив, що Росія має відставати від Західної Європи на 200 років, і його оточення, включаючи вплив Распутіна, значно вплинули на політичну ситуацію в країні. Наприклад, у січні 1905 року імператорська гвардія розстріляла ходу отця Гапона в Петербурзі, а прем'єр-міністр Столипін проводив масові страти, відомі як "столипінська краватка". Ці події відображають загальний хаос і нестабільність, які супроводжували правління Романових.

Бівор вважає, що мислення Путіна значно ближче до Російської імперії, ніж до радянського минулого. Костянтин Кісін зазначає, що Путін намагається відновити Російську імперію, що свідчить про прагнення повернення до імперських амбіцій. Путін також повернув у Росію і перепоховав останки кількох білих генералів, що підкреслює його зацікавленість у відновленні історичної пам'яті країни.

У контексті сучасних викликів Бівор звертає увагу на те, що Китай вже починає змінювати мапи, підписуючи Владивосток та інші міста китайською мовою. Це може свідчити про нові геополітичні реалії та виклики, які постають перед Росією. Бівор підкреслює, що наслідки війни можуть мати серйозні наслідки для майбутнього Росії, враховуючи історичні події, які формували її сучасний облік.

Аналіз Бівора підкреслює, як історичні фактори, такі як монгольська навала та відсутність впливу Просвітництва, продовжують впливати на сучасну військову і політичну культуру Росії. Це дослідження може слугувати важливим контекстом для розуміння поточних подій в Україні та відносин Росії з іншими країнами. У той же час, зміни в геополітичному середовищі, зокрема збільшення впливу Китаю, ставлять нові виклики для російської державності, що може мати далекосяжні наслідки для регіону та світу в цілому.

В контексті аналізу російської військової культури, що його проводить Ентоні Бівор, важливо також врахувати, як сучасні події відображаються на стратегічних цілях Кремля. Нещодавнє визнання провалу військових цілей в Україні може свідчити про глибші системні проблеми, які коріняться в історичних традиціях та ментальності російських правителів. Це підкреслює необхідність детального розуміння витоків жорстокості, про які говорить Бівор.