Під Верховною Радою вибухнула граната: є загиблі та понад сотня поранених

31 серпня 2015 року під стінами Верховної Ради зібралися кілька тисяч людей. Вони протестували проти змін до Конституції щодо децентралізації. Їхнє обурення спричинив пункт перехідних положень, за яким, нібито, Донбасу надавали особливий статус.

Коли натовп почув, що парламентарії схвалили документ, у хід пішли димові шашки, петарди і шумові гранати. А в 13:46 з натовпу кинули бойову. Внаслідок вибуху понад 140 людей зазнали травм. Загинули чотири нацгвардійці: один на місці, інших намагалися врятувати лікарі. Це Ігор Дебрін, Дмитро Сластніков, Олег Костина і Богдан Дацюк. Усі четверо служили в Першій президентській бригаді оперативного призначення Нацгвардії на той час лише чотири місяці.

"Вони стояли позаду в тилу. Їхня задача полягала в тому, щоб призупинити тих, хто прориватиметься, через щільний ланцюг військовослужбовців і поліцейських, або добігатиме до дверей під'їзду Верховної Ради. Але так сталося, що граната перелетіла через досвідченіших і попала якраз у цих військовослужбовців", розповідав Володимир Мусієнко, командир військової частини 3027 НГУ.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Спершу правоохоронці розслідували одну велику справу щодо подій 31 серпня. Але пізніше вирішили розділити її на два окремих провадження. Перше стосується масових заворушень і опору силовикам. Друге - кидання бойової гранати в ряди Нацгвардії та міліції кваліфікували як терористичний акт.

Обвинувачення в його вчиненні висунули двом особам Ігореві Гуменюку та Сергієві Крайняку. На час затримання 21-річний Гуменюк був бійцем-добровольцем батальйону "Січ", який згодом підпорядкували Міністерству внутрішніх справ. Але за два дні до подій під Верховною Радою він написав рапорт про звільнення. Його товариш, 21-річний Сергій Крайняк, входив до ультраправої молодіжної організації "Сокіл".

Уже за рік після подій справу передали до Шевченківського райсуду. У січні 2018-го суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих. За цей час було майже 70 судових розглядів.

"Ми поспілкувалися з рідними, ситуація досі не зрушилася з мертвої точки, вона навіть погіршилася. Тому що одна особа, яка звинувачується в цих подіях, вона сьогодні знаходиться на волі. Інша особа, як кажуть родичі, затягує максимально цей процес. І вже не перший рік ми не бачимо вироку суду. Хотілося б все ж таки, щоб суд визначився і дав свою оцінку тим подіям, які відбулися в центрі держави п'ять років тому", розповідав тодішній голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

5 липня 2023 року о 17.20 у Шевченківскому суді підорзрюваний в киданні гранати під Верховною Радою Ігор Гуменюк вчинив спробу втечі з-під варти. Коли не вдалося підірвався. Під час вибуху Гуменюк загинув. Поранень зазнали двоє бійців КОРДу. Їхні життя врятували щити, з якими рухалися спецпризначенці

Гуменюк два роки готував вибухівку для втечі з Київського СІЗО. Йому невеличкими порціями передавали під виглядом ліків речовини, з яких він зробив вибухівку, розповіла радниця зі стратегічних комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян.

Гуменюк кустарно зміг створити "пояс шахіда" і кілька саморобних вибухових пристроїв.

Слідство припускає, що він хотів підірвати їх у приміщенні суду і втекти, використовуючи паніку. Але це йому не вдалося.

ДБР повідомило про підозру пʼятьом правоохоронцям, внаслідок службової недбалості яких міг загинути підозрюваний.

Адвокат Ігоря Гуменюка, якого звинувачують у теракті під парламентом 31 серпня, заявляв про психологічний і фізичний тиск на свого підзахисного. Захисник Сидір Кізін твердив, що з Гуменюком у камері сидять двоє чоловіків, які переконують його співпрацювати зі слідством. Через відмову співкамерники начебто намагалися травмувати канцелярською ручкою очі й погрожували викрасти його матір. Адвокат наполягав, що МВС намагається створити його підзахисному нестерпні умови, щоби той погодився свідчити, що саме лідери політичної сили "Свобода" замовили теракт.