Від сонячних електростанцій до котлів на соломі: як українці реформують енергосистему

З жовтня 2022 року українська енергетична система переживає регулярні російські атаки. Це штовхає Україну до проведення швидкої децентралізації системи, яка залишилася як спадок від СРСР. Зрозуміло, що після масованих обстрілів стабільне енергопостачання мали лише ті регіони, де працювали невеликі приватні електростанції. Зокрема, вітряні, сонячні, біогазові тощо. Про це пише журналіст-оглядач Денис Стаджи.

Новий принцип побудови української енергосистеми сформувався наступним чином: безліч дрібних електростанцій, максимально наближених до споживачів та об'єднаних у величезну децентралізовану мережу. В ідеалі самозабезпечення дрібних споживачів енергії. При цьому варто розуміти, що перехід на нові, відновлювані та дешеві джерела енергії (котли, що працюють на дровах, трісці, соломі) не є застарілими. Навпаки їх можна вважати більш інноваційними. Зокрема, про приклад такого використання котлів розповів директор української фірми, яка виробляє та встановлює твердопаливні котли. Наразі вони забезпечують енергопостачання в одній із шкіл.

"Так, це мегаваттник, опікується ним місцевий фермер. Він дає солому, обслуговує, йому держава платить по лічильнику. Ефект вражає: школа велика, взимку у спортзалі діти у трусах тренуються, директор школи іноді дзвонить фермеру: зменш тепло, жарко", розповів він приклад із життя.

До того ж він розповів, що наразі в Данії є 17 тисяч котлів на соломі. Копенгаген опалюється електростанцією на соломі, тож саме у відновлювальних енергоносіях є прогрес, а не у викопному паливі. Котел, який має школа, при цьому здатен обігріти 4500 квадратних метрів, і він окупить свою ціну приблизно за 85 днів опалювального сезону.

Експериментатор із застосування й удосконалення різноманітної сільгосптехніки, досвідчений випробувач понад десятка котлів різного типу Михайло Бернацький також навів приклад. Він вважає, що варто звертати увагу на котли без теплообмінників.

"Я прийшов до висновку, що найбільш зручно використовувати дерев'яну щепу, гранулу та пелети. Звісно, є котли, що працюють на більш дешевій сировині соломі, я їх просто не розглядав, це інший тип котлів. Із заготівлею щепи теж є проблеми шукати деревину, заготовляти, різати. Можна купувати готову щепу", розповів Бернацький.

Найближчими роками саме сільське господарство може стати одним із головних гравців на українському енергетичному ринку. Україна давно виготовляє велику кількість органіки, яка може стати чудовим джерелом енергії, але раніше її не використовували. Про таку перспективу говорять і українські посадовці. Зокрема, 7 липня 2022 року перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розповів, що "прийнято законопроєкт №7401, який дозволяє не тільки активніше виробляти технічні та харчові спирти, але й біоетанол".

При цьому одним із пріоритетних напрямків роботи міністерства вже є нарощування вирбництва палива із сільгоспсировини. Те, що раніше було лише відходами, тепер стає способом створення додаткової доданої вартості.

Ще одним перспективним напрямком є вирощування так званих енергетичних рослин. Це деревна сировина для виробництва тріски, пелетів і навіть дров. Ці рослини є спеціальними сортами дерев, чагарників та трав. В Україні могли б добре рости прутоподібна верба, ліщина, горобина тополя або верба. Деревину можна збирати кожні 4-7 років, адже ці рослини швидко напрацьовують деревну масу.

Іншим варіантом є вирощування трав'янистих культур, які перероблятимуть на паливо. Серед них міскантус, просо прутоподібне, бодяк та коров'як. Аби швидко набирати біомасу, вирощувати можна також технічну коноплю. ЇЇ можна використовувати як для твердого палива, так і для переробки на біогаз.

Експерти Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження вважають, що Україна наразі реалізовує тільки 1% свого потенціалу вирощування біоенергетичних культур. В уряді також мають намір активніше використовувати потенціал відновлюваної енергетики (сонячної, вітрової, гідрогенерації, водневих технологій тощо). Про це заявляв прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.