Останні роки у Києві було зведено багато цивільних об'єктів, але жоден з них не можна вважати пам'яткою архітектури. Сакральні об'єкти є суб'єктивними, тому я не буду про них говорити. Але будівлі, які я назвав (Укрексімбанк, Промінвестбанк, "Оболонські липки"), виглядають дуже вульгарно і навряд чи заслуговують на статус пам'ятки. Можливо, комусь таке сподобається, але мені здається, що наші нащадки вже не матимуть смаку. Жодна будівля післявоєнного ЦУМу або Палацу "Україна" не може бути порівняна з новими проектами. Це складно сказати, чи це вина замовників або архітекторів. У нас була чудова школа архітекторів і, мабуть, й зараз є талановиті архітектори. Проблема полягає в тому, що немає якісної сучасної архітектури, і саме це заважає розвитку "креативного Києва", де пріоритетом були б інтелект, знання, наука та сучасні технології. Архітектура визначає унікальну атмосферу міста, яке приваблює жителів та гостей. Красиві будівлі можуть бути не лише в столицях. Це добре видно на прикладі Більбао, міста басків, яке кілька десятків років тому асоціювалося з терором та провінціалізмом. У 90-х роках минулого століття мер Більбао вирішив побудувати музей сучасного мистецтва Гуггенхайма. Місто витратило багато коштів на цей проект, але вже за кілька років заробило понад 2 млрд доларів на туризмі. Це є прикладом "політики розвитку" - місто повинно розвиватися будь-якими методами, навіть при наявності кризи в економіці. Френк Гері в Більбао продемонстрував, що навіть неперспективне місто може стати відомим завдяки позитивній архітектурі. Інвестиції в цей проект окупилися стократ. Сучасна архітектура має великий потенціал, тому що привертає увагу не лише своїм зовнішнім виглядом, але й позитивним впливом на місто та економіку.
