Хто відповість за міст через Чонгар, який не підірвали, на початку вторгнення

Думки у виданні The Washington Post кореспондента Daily Beast та автора статей для The Atlantic Анни Нємцової

З того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, українці поховали свої політичні розбіжності в ім'я національної єдності. Але дехто починає вважати, що негласна заборона на обговорення спірних тем зжила себе.

Адже Україна веде цю війну, аби зберегти не лише свою державність, а й свою демократію. І, звичайно, свобода ставити незручні запитання тим, хто при владі один із основних компонентів будь-якої демократії, гідної цієї назви.

21 липня екс-президент Петро Порошенко зробив публічну заяву, яка нагадує початок передвиборної кампанії. На тлі військових вантажівок та дронів він звернув увагу на запропонований ним у 2021 році закон, який передбачає фінансування підготовки у разі війни задля руйнування мосту через Чонгар найважливішу комунікаційну ланку між материковою Україною та окупованим Кримом. Законопроект так і не пройшов через парламент.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Контрнаступ можна буде оцінити в кінці року" - старший лейтенант Армії оборони Ізраїлю

"Ми заплатили дуже високу ціну за те, що нас ігнорували", - заявив він.

Заява Порошенка була ударом по його давньому супернику Володимиру Зеленському, який досі користується захмарним рейтингом на посту президента завдяки своєму сильному керівництву під час війни. Українці загалом визнали, що війна потребує обмежень демократичних інститутів країни. Військовий стан, оголошений відразу після російського вторгнення, обмежив свободу слова і громадянські свободи. Але зараз Порошенко перевіряє ці межі.

У перші дні вторгнення російська армія швидко зайняла більшу частину Херсонської області. Вона зробила це, прокотившись мостом через Чонгар, який українська армія мала підірвати, але не підірвала

В основі проблеми лежить потенційна відповідальність влади за катастрофічний стратегічний провал. У перші дні вторгнення російська армія швидко зайняла більшу частину Херсонської області. Вона зробила це, прокотившись мостом через Чонгар, який українська армія мала підірвати, але не підірвала.

Чому це не вдалось зробити. Це запитання, як і раніше, мучить українських політиків, військових та журналістів, не кажучи про групу державних слідчих, яка з того часу займається цією справою.

Наприкінці минулого року глава СБУ підтвердив таке розслідування, але відмовився коментувати його перебіг. З того часу запанувала тиша. Деякі провідні аналітики та політики, зокрема, колишній радник Зеленського Олексій Арестович, вважають, що Верховний суд України, голова якого був заарештований у травні через великий скандал із хабарництвом, має вирішити, що результати розслідування мають зберігатися в секреті з міркувань національної безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українська армія тисне на російські позиції. Буде прорив" ‒ британський підполковник

Це буде важко продати динамічному громадянському суспільству України. Сьогодні Київ веде кривавий контрнаступ проти переважаючих сил противника, щоб повернути ту саму територію, яку втратив після форсування росіянами Чонгара, і втрати зростають. Тож питання у цій справі залишаються. І не в останню чергу через інституційне суперництво, яке може визначити політичне майбутнє країни.

Чи була провина у тому, що не вдалося підірвати міст через Чонгар, на СБУ, якою керував тоді друг дитинства Зеленського? З того часу його звільнили. Чи це була чиста недбалість, вина військових, очолюваних тоді й зараз генералом Валерієм Залужним?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є три сценарії завершення війни в Україні" - Юрій Пойта

Залужний, що користується величезною популярністю і не має зв'язків із жодною політичною партією, багатьма вважається найсерйознішим суперником Зеленського. У червні українське інформаційне агентство повідомило, що генерал "не визначився", чи піде у політику. Країна сприйняла 50-річчя Залужного минулого місяця як нагоду вшанувати пам'ять національного героя. Можливо, президент розглядає генерала як майбутнього конкурента.

Оголошення військового стану призупинило вибори. Але президентські вибори призначено на березень наступного року, за умови, що на той час війна закінчиться.

Морпіх, який мав підірвати міст через Чонгар, переконаний, що операцію саботували. Міст замінували як мінімум за півтора тижня до вторгнення, але нічого не сталося, коли він натиснув на детонатор

А поки що таємниця навколо невдачі з вибухом мосту так і не зникає. Минулого місяця провідна газета взяла інтерв'ю в Івана Сестріватовського, 48-річного морського піхотинця, робота якого полягала в тому, щоб підірвати міст через Чонгар на початку вторгнення, і який переконаний, що операцію саботували. Він стверджував, що міст замінували як мінімум за півтора тижня до вторгнення, але нічого не сталося, коли він натиснув на детонатор. Арестович покладає провину за невдачу на зраду затриманого в березні офіцера СБУ, якого нібито здали росіяни.

"Це болюча та політизована тема", - каже Арестович.

Він не вважає, що результати розслідування мають бути оприлюднені, доки триває війна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО

Але адвокат Масі Найєм, який втратив око на російській міні під час служби офіцером в армії, не погоджується.

"Наше громадянське суспільство відповідає за нашу демократію. Не армія, не Офіс президента. Громадянське суспільство має знати правду", - сказав він.

Він визнав, що Порошенко та інші представники опозиції можуть намагатися використати це питання з політичною метою. Проте, за його словами, розслідування можливої зради та боротьба з корупцією мають тривати, незважаючи на війну.

"Ми повинні запобігти майбутнім помилкам, навіть якщо цей процес буде болючим", - сказав він.

Кожна влада схильна до помилок, некомпетентності й навіть зради. Питання в тому, чи допускає система контроль та підзвітність

Це глибша історія. У своєму роді вона позитивна. Кожна влада схильна до помилок, некомпетентності ц навіть зради. Справжнє питання у тому, чи допускає система контроль та підзвітність. Українська культура демократичної стійкості - саме те, що радикально відрізняє її від Росії, і це має включати ретельне вивчення провалів чиновництва.

У Росії безжально придушуються критичні голоси та неприємні питання. Україна має показати, що може краще навіть під час війни.

Переклад Gazeta.ua