"Путін хоче повернути Україну до складу СРСР" – Девід Саттер

Думки у виданні The Wall Street Journal автора книжки "Епоха марення: занепад і падіння СРСР", наукового консультанта Меморіального фонду жертв комунізму Девіда Саттера

100 років тому, 30 грудня 1922 року, представники Української соціалістичної республіки ініціювали офіційну угоду з радянською Росією та республіками Білорусії та Закавказзя про створення нової держави СРСР.

Згода Леніна на створення нової країни, яка визначила себе як союз незалежних національних республік, кожна з яких мала формальне право на відділення, була тактичним ходом, щоб стримати український націоналізм

Угода викликала подив, бо Ленін не раз говорив, що мета соціалізму злиття всіх націй, а його гасло: "Пролетаріат не має батьківщини". Але згода на створення нової країни, яка визначила себе як спілку незалежних національних республік, кожна з яких мала формальне право на відділення, була тактичним ходом, спрямованим на стримування українського націоналізму. Союз протримався 69 років. Але це не могло тривати вічно, бо все було засноване на брехні.

Сьогоднішня російська влада наполягає, що Україна "штучна країна". Але все-таки єдиною штучною країною був СРСР, який відтворив Російську імперію на основі соціалізму. Росіяни, грузини, українці, якути й узбеки були громадянами однієї країни, але єдине, що їх поєднувало фальшива реальність комуністичної ідеології. Коли ця ідеологія рухнула 1991 року, результатом стала поява 15 історичних країн, включаючи Росію та Україну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін готується до великої ескалації" Олександр Данилюк

Совіти визначали клас як рушійну силу історії та підпорядковували національну культуру ідеології. У кожній радянській республіці був свій уряд і парламент, але їхнім єдиним обов'язком було виконувати укази керівництва Комуністичної партії у Москві. Режим просував національні мови та культури, але все, що друкувалося чи виконувалося, мало оцінюватися в історії кожної нації як висхідна боротьба, кульмінацією якої стало входження в СРСР.

У 1920-ті комуністи потребували україномовних кадрів, щоб зміцнити свої позиції в Україні, яка була ареною селянських повстань 1919 року. Побільшало викладання української мови, з'явилися українські газети, і лекції шахтарям велися українською мовою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми вдарили по найбільш захищеному ядерному об'єкту РФ" Валерій Рябих

Ніщо, однак, не могло захистити Україну від того жаху, який обрушився на СРСР і досяг апогею зі створенням ГУЛАГу, розкуркулюванням, тобто знищенням найпрацьовитіших селян, та голодом 19321933 років. Останнє було спричинене тим, що радянська влада конфіскувала зерно для прогодування міст і на експорт, ув'язнивши селян в їхніх селах і кинувши мільйони людей вмирати з голоду. Україна, сільськогосподарська житниця та потенційний центр національного спротиву, постраждала непропорційно сильно. Із 7 млн жертв Голодомору більш як половина припала на Україну.

Понад 50 років було заборонено згадувати про голод, але з приходом до влади Михайла Горбачова 1985 року та політикою гласності те, про що давно шепотіли, стало відкрито обговорюватись. В українських селах відбулися панахиди за загиблими, а "Народний рух України", український рух за національну незалежність, використав пам'ять про голод, щоб згуртувати підтримку незалежності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія програє, але не захоче підписувати жодної мирної угоди" Валентин Краснопьоров

1 грудня 1991 року, коли розпався СРСР, 90% українських виборців проголосували за незалежність. На Донеччині, населеній переважно росіянами, майже 77% підтримали незалежність. У проросійському Криму за незалежність проголосували 54%. Через тиждень лідери Росії, України та Білорусі Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич відповідно, зустрілися в білоруській Біловезькій пущі та підписали заяву, що Радянський Союз припинив своє існування. Горбачов пішов у відставку 25 грудня, і наступного дня верхня палата радянського парламенту, Верховна Рада ратифікувала розпуск Союзу.

Народження незалежної України втілило у життя національні устремління, зірвані після більшовицької революції. Але мир для України не настав, бо моральні збитки, завдані радянською владою, його зжили. Це особливо вірно щодо Росії, де майно було захоплене інсайдерами, гангстерами та колишніми комуністичними чиновниками, а лідери використали війну, щоб згуртувати населення навколо корумпованого режиму.

Першу чеченську війну 19941996 років було розпочато тому, що Єльцину потрібна була "коротка переможна війна", щоб підвищити рейтинг

Першу чеченську війну 19941996 років, за словами високого чиновника, було розпочато тому, що президенту Єльцину потрібна була "коротка переможна війна", щоб підвищити свій рейтинг.

Друга чеченська війна розпочалася після вибухів у російських житлових будинках 1999 року, які забрали майже 300 життів. За всіма свідченнями, вибухи здійснила ФСБ. Їх використовували для виправдання нового вторгнення до Чечні, що дозволило Володимиру Путіну стати президентом.

2014 року захоплення Криму та вторгнення на схід України відволікали росіян від сенсу демократичного повстання у Києві. Внаслідок анексії Криму популярність Путіна досягла 82%, а Росію захлеснула шовіністична ейфорія. Нинішній напад на Україну став результатом усвідомлення слабкості США після виведення американських військ з Афганістану та бажання Путіна відновити кримський ефект, який підтримував його режим протягом п'яти років, перш ніж почав слабшати.

27 серпня 1991 року прессекретар Єльцина попередив, що Росія перегляне свої кордони з будь-якою республікою, яка не захоче стати частиною нового союзу. У московській пресі з'явилися повідомлення, що у разі війни Москва розглядає можливість завдання тактичних ядерних ударів по Україні

Деякі зовнішньополітичні "реалісти" у США звинувачують у нинішній війні розширення НАТО, але прагнення Росії домінувати над Україною не є новим. 27 серпня 1991 року, коли ще існував СРСР, прессекретар Єльцина Павло Вощанов попередив, що Росія перегляне свої кордони з будь-якою республікою, яка не захоче стати частиною нового союзу. У московській пресі на основі витоків з'явилися повідомлення, що у разі конфлікту російське керівництво розглядає можливість завдання тактичних ядерних ударів по Україні.

1993 року, задовго до першого розширення НАТО на території колишнього Східного блоку 1997-го, Росія закладала основу для майбутньої агресії, визначаючи як загрозу для Росії "дії проти російського населення" у будь-якій сусідній країні.

Коли уявний світ радянської ідеології впав, все, що залишилося в Росії правління злочинців і прагнення домінувати над сусідами РФ, щоб гарантувати владу над ними. Саме на цьому тлі нам треба зважувати підтримку України.

Нездатність Росії позбутися радянської спадщини основна причина війни. Якщо Україна поступиться територією, радянський імперіалістичний менталітет залишиться недоторканим. Поразка Росії у Кримській війні 18531856 років призвела до звільнення кріпаків, а поразка у російсько-японській війні 19041905 років призвела до першої конституції Росії. Нам потрібно підтримати рішучу перемогу України, щоб покарати агресію та звільнити Росію від тягаря минулого.

Переклад Gazeta.ua