Чи зможуть діти-біженці повернутись до української школи?

Останні три дні все частіше читаю про те, як погано в нас з навчанням у дітей. Насправді, існують проблеми. Але чи варто з цього приводу починати паніку і плакати на всіх соціальних мережах? Усім відомо, що це не розв'язує проблему.

У нас, дорослих, теж маса проблем. Просто зайдіть до Верховної Ради і дайте народним депутатам вирішити просте математичне рівняння або хай аналізують текст. Ви самі побачите, наскільки це складно для них.

А чи подумали ви про те, що останні два роки у нас був локдаун і уже другий рік триває війна? Не здається, що це несприятливо впливає на навчання і розвиток? А що наші навчальні програми не дуже ефективні і не передбачають багато практичних знань? Не випадково ж викладають тут так само, як у радянські часи. І просіть, не говоріть мені, що радянська школа була найкращою.

Також хотілося би бачити текст, який треба читати, переказувати і аналізувати. Адже існують тексти, які зрозуміло стають тільки після третього прочитання. І це не тільки мій власний досвід, повірте.

Власне, проблеми не в дітях, а в дорослих. Від МОНу до сільських шкіл. У нас надто дороге навчання в селах, де є 50-80 учнів, але школа все одно зберігається, бо кажуть "є школа - є село" (хоча це не зовсім правда). Наші вчителі готуються за старою радянською методикою. Де є строга дисципліна, незрозумілі завдання і всіх ставлять на одну милицю.

Покажу вам чесно свою думку: середня освіта у нас варта жаху. Звісно, є кілька винятків, але загалом ситуація небезпечна. Заробітні плати педагогів непристойно низькі і це призводить до переутворення вчителів. У нас існує гендерний дисбаланс серед кадрів, його підтримують надто низькі зарплати. Наші директори залежать від органів освіти і це рабство (чому ще залишили районні відділи освіти, крім міського?). Крім того, у нас учні, вчителі і батьки розглядаються як безвідмовний ресурс під час виборів і організації різних дурниць.

Дуже шкода, що наші педагоги, які справді відчувають покликання до викладання, змушені працювати в цій поганій системі. Та й сама система ніколи не зміниться сама по собі і не дозволить змінити себе добровільно. Таким організмам вигідно жити за своїми власними законами.

Мені страшно думати про те, які зміни очікують наших дітей, особливо маленьких, після того як вони повернуться з європейських-американських-канадських шкіл. Чи зможуть вони адаптуватися назад, де вони повинні бути "слухняними", "закрити рота" і "не бути надто розумними"?

Читайте також:
  • Які спеціальності цьогоріч найчастіше обирали вступники: інфографіка
  • Чому українські діти читають та рахують гірше європейських. Експерти назвали причини
  • Чому так важко реформувати освіту в Україні