"Коли людина проходить через кризу, то розуміє, що світ починається з неї"

Українці барокова нація, в нас багато барвистого в емоціях, переживаннях, баченні світу. Подивіться на той же борщ це бароковий винахід, адже 2730 різноманітних інгредієнтів виварюються в одній посудині, червоне тло й біла сметана, яка розповсюджує свій вплив, змішуючись і змінюючи колір.

Щойно дитина наро­джується, як вбудовується в матрицю зрілу, древню. У цій матриці і оточення, і родина, і дрібниці, яких сама людина й не усвідомлює. Та все перелічене впливає на її взаємодію зі світом, на формування світогляду. Особистість виховується не тільки словами. На нас так чи інакше позначаються переживання, дії, думки оточення.

У дитинстві за день прочитував по дві книжки. За тиждень мінімум 14.

Іще до школи я від руки переписав 10 томів дитячої енциклопедії. У першому класі прочитав усі шкільні підручники з історії до 10-го класу включно.

Перегляд фільму дає готову картину. Читання це праця. Формує уяву, дає можливість моделювати ситуацію. Без читання втрачається здатність будувати причинно-наслідковий зв'язок.

Йогою займаюся з 1959 року. Узимку за температури 3040 градусів морозу я ходив у сорочці з коротким рукавом. Перший зимовий одяг придбав, коли одружився, та й то, тільки щоб не мати негармонійного вигляду. У мене був інший комфорт внутрішній, психологічний.

Якщо в нас є історична пам'ять, то ми значимо більше, ніж випадкові істоти. За нами минуле, сучасність і майбутнє.

Свобода завжди має людський вимір, і вона відрізняється від поняття волі. Волею наділена будь-яка істота: наприклад, коли пташка рветься на волю з клітки, це її природний потяг. А свобода притаманна тільки людині і вона ж накладає на ту внутрішні обмеження через відповідальність.

Війна рушій прогресу, хоч би як гірко це визнавати. Нам важливо не проґавити цього шансу.

Велика частина перемоги вже відбулася. Ми перемогли морально, цінностями й екзистенційно сенсами. Лишається перемогти зброєю.

Уся ментальність росіян пов'язана з тим, що все їхнє бачення повернуте в минуле. А минуле це завжди про смерть.

Війна не може бути священна. Вона може бути справедлива захист своїх національних інтересів. Коли на тебе суне навала, ти повинен захищатися. Ти на боці справедливості, на боці світла.

Стався злам системи світового порядку. Це міжнародний злочин.

Наші цінності це цінності майбутнього. А в Росії квазіцінності, що давно померли у світі, а в ній лишилися. І паростки розквітають нині буйним цвітом, що вже лякає не тільки нас, а й увесь світ.

Українці барокова нація

Ми стикнулися з деструктивною маскулінністю росіян, зі знелюдненням коли є лише біологічне бажання, спрямоване на знищення.

Коли людина проходить через кризу, то розуміє, що світ починається з неї.

Ми розвиваємось у зоні дискомфорту. А війна це найстрашніший дискомфорт.

Людина це складна істота, всередині неї повинна бути певна рівновага. Є чотири її складові: робота, навчання, розвага й відпочинок. Вони повинні бути в гармонії.

Наша ідея така ж, як у Європи, різноманіття в єдності.

Ця війна не тільки за територію, а й за наші душі, ідентичність, цінності. Виклик не тільки історичний. Він пов'язаний із тим, що ми усвідомлюємо як політична нація своє сучасне та зорієнтовані в майбутнє.

Любов це дія.

Жити і Жити з великої літери це різний спосіб життя, різний досвід. Ви можете проходити однакові іспити разом, а досвід буде різний.

Справжня любов повинна збагачувати, а не знесилювати. Вона назавжди залишається з тобою і продовжує давати сили жити й діяти, бо це важливий процес живого досвіду. Цінуй розлуку як певний стан твоєї любові. Горювання також інструмент нашого зростання.

Вірність це більше, ніж лояльність. Це вірність плюс совість.

Нація починається із закоханості у свою історію.

Кожен народ це гіперособистість зі своєю психоло­гією, історією, власними репрезентативними системами. Є народи-візуали, як-от японська нація, вони навіть вуаєристи. Є народи-кінестетики, які не можуть спілкуватися, якщо не торкаються одне одного. І це нормально, бо віддзеркалює загальну характеристику ноосферної системи людства.

Найголовніше в житті зберегти гідність усупереч усьому. Людина без гідності неповноцінна, а народ без гідності це вже не народ.

Нас, усіх політв'язнів, кинули в камери смертників це камери-одиночки. Де простір абсолютно обмежений, я дістаю двох стін руками, отак. І все. Лише крок можна зробити, далі дірка в підлозі. І вгорі розбите віконце. І ти не можеш взагалі пересуватися, ти повністю ізольований від світу, ти сам. Немає жодних звуків. Із дірки в підлозі періодично піднімається каналізація і затоплює всю підлогу. А потім вилазять щурі. І ти, щоб залишитися людиною, говориш до них. Я читав лекції щурам. Щоб чути голос. Щоб вербалізувати свої думки, щоб я ці думки чув. Бо коли ти вербалізуєш, чуєш текст, який народжується, ти залишаєшся людиною.

Одного дня я перестав боятися смерті й кати вже не мали, що в мене забрати.

Після перших катувань мене забрали назад у підвал, а з голови зняли мішок. Я був у крові, але усміхався. У мене було дві думки: що я більше не боюся смерті і що треба жити, бо люблю свою родину, дітей, друзів, учнів, батьківщину. А найважливіше, що вони мене люблять. І я в боргу перед їхньою любов'ю.

Коли бачиш синьо-жовтий прапор, після того як за нього страждав, то не можеш проходити повз нього спокійно, ти бачиш прапор свободи.

Ти не можеш ходити після катувань. Коли встаєш, кров іде в кінцівки і непритомнієш. Ти повинен так підніматися, щоби поруч була стіна: якщо падаєш, то не одразу на підлогу.

Щоб ставати Людиною, потрібно працювати щодня, щохвилини. Не банально гарувати, а переосмислювати себе, знаходити методи, що розширюють твій внутрішній простір, свідомість, відкривають перед тобою нові горизонти.

Коли ми говоримо про ідентичність, то можемо перекласти її як "тотожність". А я завжди говорю: відповідність вибору, сенсам. Ти несеш відповідальність за свою ідентичність. Ти зрозумів, хто ти й навіщо. "Навіщо" це вже місійність.

Ми відроджуємо Європу. Вона починається з кожного з нас, а не десь там. Не потрібно думати: "Ось коли вступимо в Європу" ми повинні будувати Європу тут і таким чином відроджувати її. Ми подаємо приклад, адже ми вмирали за цю Європу, коли вона починала засинати, вона вже так не боролася за себе. І це стосується не лише Європи, а й усього світу.

Ми пережили зародковий стан, тепер "проходимо через родові шляхи". Ми народжуємося, тому нам боляче.

Усе погане, будь-який стрес, треба виводити на периферію на рівні тіла чи свідомості. Але потрібно випустити назовні. Бо якщо це залишається в нашому внутрішньому світі, то мститиметься нам.

Будь-яка травма має бути переосмислена. І повинна стати досвідом. Єдина терапія травми це досвід. Коли ти перетворюєш її на досвід, тоді з цим продуктом можеш щось робити. Травма це як сирий продукт. А досвід це приготований.

Сучасна Україна у трьох словах це свобода, гідність, ідентичність

Пізнати Бога найвищий ступінь проникнення предмета й об'єкта знань.

Молитва це теж мистецтво.

Будь-яке хрещення людина повинна підтверджувати життям. Це ж не магія.

Не можна так сказати: "Я тебе прощаю". Це ні до чого. Прощення пов'язане з покаянням цієї людини. Це зміна її емоційної, внутрішньої природи: коли те, що приваб­лювало, повинно викликати відразу.

Ідеалізація це невроз.

Одна з головних проблем нашої сучасної історії гуманітарне невігластво.

В Японії навіть у технічних навчальних закладах до 40 відсотків предметів гуманітарні. Людей учать мислити, брати відповідальність, мати широкий діапазон бачення світу. Мозок такої людини значно важче наповнити інформаційною фейковою гидотою.

Гуманітаристика дає мислення. Філософія розуміння, як мислити. Історія матеріали, що руйнують міфи. Філологія вчить, як говорити. Журналістика дає можливість широко дивитися на все. А релігієзнавство бачити поліфонічність світоглядів і складність духовного життя людства, вчить діалогу й толерантності в плюралістичному суспільстві.

Сучасна Україна у трьох словах це свобода, гідність, ідентичність.

Не залишайтеся винними нікому й нічим, крім взаємної любові.

Видих важливіший, ніж вдих!

Матеріал укладено на основі інтерв'ю Ігоря Козловського виданням "Країна", Тhe Ukrainians, "Громадський простір", "Новинарня", "Лівий берег", "Еспрессо", ютуб-каналу "Антропологія"