Культурна дистанція. Наріжний камінь у фундаменті нашої війни

Культурна дистанція між народами може бути різною. Наприклад, між українцями та норвежцями ця дистанція буде більшою, ніж між українцями та білорусами. Це зумовлено кириличним алфавітом, простором православної культури, географічним сусідством та слов'янськими народами. Українці здатні зрозуміти білорусів без перекладу, але культурна дистанція не визначається лише здатністю до взаєморозуміння. Вона також впливає на швидкість асиміляції.

За словами Барбари Такман, анексія Німеччиною французьких Ельзаса та Лотарингії після франко-прусської війни 1870 року стала передумовою Першої світової війни. Бісмарк спочатку був проти цієї анексії, стверджуючи, що нові території стануть проблемою для Німецької імперії. Проте, коли Генеральний штаб підтримав цей крок, Бісмарк радив надати мешканцям Ельзасу та Лотарингії більшу автономію, щоб вони відчували себе ельзасцями, а не французами.

Культурна дистанція між французами та німцями була дуже великою. Німеччина керувала анексованими областями як колоніями, що призвело до відчуження населення та відсутності інтеграції. В результаті, в Першу світову війну ельзасці та лотарингці не хотіли воювати на боці німців і після війни території повернулися до Франції.

Культурна дистанція між народами визначає їхню поведінку. Росія відмовляється визнавати культурну дистанцію між росіянами та українцями. В рамках своєї політики, Росія відкидає право українців на інакшість і намагається асимілювати їх.

Російська політика в Україні орієнтується на стирання культурної дистанції. Це виявляється у введенні другої державної мови та спільних підручниках історії, боротьбі з українською церквою та просуванні громадянської релігії. Москва робить все можливе, щоб знищити українську ідентичність та змусити українців стати росіянами.

Усі ці роки, Україна намагалася збільшити культурну дистанцію між собою та Росією. Українці створили свій пантеон героїв, ввели новий календар та навіть змінили колір беретів в українській армії. Такі дії спрямовані на захист української ідентичності та збереження культурної самобутності.

Культурна дистанція також впливає на асиміляцію. Після анексії Криму, кримські татари змінили свою ідентичність практично без проблем, але українці втратили свою культурну самобутність. Мова, етнічність, національна пам'ять та релігійність є важливими факторами, що вплинули на цей процес.

Москва розраховувала на швидку асиміляцію на українських територіях, але забула про те, що зміна ідентичності - це двосторонній процес. Багато українців, які ідентифікували себе як росіян за радянського перепису у 1989 році, пізніше обрали українську ідентичність. Це свідчить про те, що культурна самобутність та ідентичність - це особистий вибір людини.

Війна на Донбасі змінила багато речей. Тепер вибір між Україною та Росією стає важливішим за мову та національність. Ті, хто бореться на фронті, захищають свою культурну самобутність та намагаються зберегти кордон між собою та Росією. Будь-яка спроба збільшити культурну дистанцію між народами є важливою в цьому контексті.