Де взяти гроші? Чи є в України «план Б»

Україна отримала $38,4 млрд зовнішнього фінансування до бюджету

За даними Міністерства фінансів України, з січня до 15 грудня 2023 року, Україна отримала $38,4 млрд зовнішнього фінансування до загального фонду бюджету. 

Найбільшими кредиторами і донорами стали такі країни і організації: ЄС ($17,9 млрд), Уряд США ($10,9 млрд), МВФ ($4,5 млрд), Уряд Канади ($1,8 млрд). У листопаді-грудні до бюджету було залучено 1,5 млрд євро макро-фінансової допомоги від ЄС, $0,4 млрд гарантованих коштів від Великої Британії, $0,9 млрд від МВФ і майже $1 млрд від Японії. 

Проблеми з фінансуванням України на 2024 рік

Згідно з оновленою програмою МВФ, потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2024 рік становитимуть $37,3 млрд (порівняно з $45,7 млрд у 2023 році). Проте, більше половини з цієї суми не мають надійних джерел покриття. Заплановане зовнішнє фінансування України на 2024 рік передбачає надходження $8,5 млрд гранту від США і $2 млрд гарантованих коштів від Японії. Решта суми ($20,4 млрд) призначається як «інші» джерела фінансування, до яких відносять потенційні надходження від ЄС, Уряду Канади і Японії. Однак, такі «інші» джерела не затверджені законодавчими органами цих країн або об'єднань, тому їх надходження не є гарантованим. 

Проблеми з військово-економічною допомогою

Проблема залучення адекватної військово-економічної допомоги для відбиття російської агресії та підтримання стійкості економіки становить одну з найгостріших проблем для України. Розв'язання цієї проблеми вимагатиме активних зусиль всіх гілок влади та виконання Україною погоджених зобов'язань перед міжнародними партнерами. 

Натомість, при збереженні солідарності західних союзників з Україною та їх налаштованості на нанесення шкоди російському режиму, тимчасові затримки зовнішнього фінансування не матимуть критичного характеру для нашої країни. Україна має значні золото-валютні резерви, накопичення на депозитах Уряду та потенціал внутрішнього ринку державних запозичень.

Складності з оновленням фінансових ресурсів

Фінансування Збройних сил України вимагає 25-30% ВВП, що є великим обсягом. Витрати на сектор національної оборони в 2023 році становитимуть 2,1 трлн грн (32% ВВП), а на 2024 рік в Державному бюджеті поки що закладено 1,2 трлн грн. Збільшення податкового навантаження може пригнічувати економічну діяльність. Історичний досвід показує, що головним джерелом фінансування воюючих країн були позики, гранти та грошова допомога, а не податки. Україна має значний потенціал внутрішнього боргового ринку, який може бути використаний для фінансування фіскального дефіциту. 

Внутрішній борговий ринок та спрощення доступу до ОВДП

Україна входить у 2024 рік зі значним запасом ліквідності. В банках знаходиться понад 700 млрд грн вільної банківської ліквідності, а в позабанківському обігу понад $118 млрд готівкової іноземної валюти. Ці кошти можуть бути залучені для фінансування фіскального дефіциту. Для цього варто розробити план дій НБУ, держбанків та мінфіну, щоб зібрати ці кошти в ОВДП. Також варто спростити доступ фізичних осіб до валютних ОВДП і зменшити супровідні витрати на операції з цими цінними паперами. Розумне пом'якшення вимог з фінансового моніторингу може також сприяти збільшенню залучення коштів у державні цінні папери.

Якщо виникнуть складнощі з зовнішнім фінансуванням, приватизацією та емісією (обмежено меморандумом), можна звернутися до внутрішнього боргового ринку. Банки мають значну суму коштів на рахунках, які можуть бути використані для покриття фіскального дефіциту.

Необхідно прийняти рішення щодо репрофайлингу боргу Уряду перед НБУ, зниження ставки по ОВДП та відкриття ринку ОВДП для НБУ. Також треба розпочати реформу системи рефінансування та кредитного ринку, щоб забезпечити стабільність валютного ринку. Важливо також налагодити співробітництво з партнерами по конфіскації російських активів за кордоном та зменшення державного боргу.