Європейський «зелений перехід» - реальні цілі, бенефіціари та «дійні корови»

Тема "зеленого переходу" є популярною серед українських промисловців, які не дуже задоволені ситуацією та перспективами.

Євросоюз впровадив так званий "карбоновий механізм" - тариф на викиди вуглецю, що спричинені виробництвом імпортованої продукції. Цей податок буде стягуватися від компаній з країн-експортерів, оскільки багато компаній хочуть продавати свої товари на європейському ринку. Головна мета цього податку - запобігти "енерго-шантажу" та знизити залежність ЄС від енергоресурсів, особливо з Росії та країн Близького Сходу. Крім того, він прискорить перехід до чистої енергетики та нових технологій.

Європа також створює умови для виведення виробництва старих технологій за її межі і стимулює це завищеними цінами на енергію. Це дозволить старим підприємствам знизити свою рентабельність, згорнутися та вивести виробництво в країни з більш низькими енергетичними витратами. Одночасно, ЄС впроваджує "карбоновий податок", який стягується з імпорту та компенсується європейським виробникам, що переходять на нову економіку. Цей податок також використовується для соціальних програм для співробітників підприємств, які зменшуються. У результаті цього, країни, що не встигли перейти на нову технологію, такі як Україна, будуть змушені покрити витрати ЄС на перехід до нових технологій та використання відновлюваних джерел енергії.