22-річний француз Андреас Галоцці загинув захищаючи свободу українців і Європи. Він був відправлений до зони бойових дій в самому початку вторгнення, і його позивний в легіоні звучав як "Френчі". Андреас був сміливим і відданим своїй справі солдатом.
У свої 22 роки Андреас знав, що його можуть вбити, але все одно він приїхав. Він казав своїй мамі, що йому добре там, де він зараз і що він знає, для чого його посилають. Він порівнявав ситуацію з Першою світовою війною.
Андреас Галоцці народився в Бургундії і завжди мріяв стати військовим. Він приєднався до французького інженерно-парашутного полку в 2020 році, а коли почалося вторгнення в Україні, він долучився до Інтернаціонального легіону ЗСУ.
Андреас підростав, слухаючи історії про свого двоюрідного дідуся, який загинув у Першій світовій війні. Ця сім'я передавала останні слова діда з покоління в покоління: "Все добре". І тепер, понад 100 років по тому, його слова стали й останніми словами Андреаса.
Французький доброволець загинув у боях під Сватовим на Луганщині 16 лютого 2023 року.
Текст записки:
"Війна - це прокляття людства, але завжди будуть причини, заради яких варто боротися і вмирати. Я був радий виконувати свій обов'язок і боротися проти божевільних людей, які намагаються зруйнувати все. Нічого іншого, окрім дрібниць, немає значення."
Останні слова Андреаса були натхнені листами французьких солдатів Першої світової війни. Він добровільно вибрав цей текст, який зачепив його, і додав свої слова. Цей текст неможливо прочитати без сліз.
Він написав: "Моя найрідніша мамо, моя родино, мої вірні друзі. Для мене війна закінчилася, і я не жалкую ні про що. Я побачив багато героїзму і страху. Молюся, щоб ваша доля була легшою. Наше життя коротке, і я вдячний за всі радості і щастя, які воно мені принесло. Ці декілька фраз будуть моїми останніми. Я переглядаю фото з вами, моїми дорогоцінними спогадами. Лише диво могло би мене врятувати. Я виконав свій обов'язок і захистив честь Франції, України і Європи. Я не жалкую, що поїхав в Україну, бо знайшов сенс свого життя. Єдине, що я жалкую - це те, що не мав часу полюбити когось з усім серцем. Сподіваюся, ви зможете мене пробачити, і можливо, Господь збереже нас разом на небі або в іншому місці. Ніколи не забувайте солдатів, які загинули за праву справу. Я ніколи вас не забуду. Люблю вас."
Андреас написав останні слова 1 лютого 2023 року і загинув у бою 16 лютого 2023 року. Його 23-й день народження мав бути 21 серпня. У цей день мама Андреаса написала сльозами натоплений допис в соцмережах, де зазначила, що вона щаслива, що він прожив своє життя так, як сам захотів.
Її пост звучав так: "Синочку, дорогий Андреасе... Тобі ніколи не буде 23, 24 або 25 років, але ти завжди будеш поруч зі мною. Твій дух живе всередині мене, наче вранці наприкінці 1999 року. Я знаю, що ти був там. Я дуже горда твоїм життєвим досвідом, твоєю пригодою та відданістю боротьбі проти диктатури. Ох, як швидко пролетіли ці 22 роки з тобою... Ти не побачиш моїх сльоз і як я старію, але знаю, що коли я померш, ми знову зустрінемось. Я рада, що ти прожив своє життя так, як хотів. Я завжди буду любити тебе."
На річницю смерті Андреаса його мати повернулася до України, а його друзі побували на кладовищі в Франції, де похований Андреас.
Раніше на війні в Україні загинув ще один доброволець, литовець.
Портал свіжих новин INKORR .
Всі права захищені.
Умови передруку та іншого використання матеріалів видання INKORR.
Партнери сайта:
«Пошук роботи за кордоном»
