Путін уникає мобілізації та часткове членство України в ЄС: що пише закордонна преса

Україна проти часткового членства у ЄС і вимагатиме повноцінного. Про часткове говорять у Франції та Німеччині. Україна відчуває більший тиск через необхідність мобілізувати більше солдатів для війни, ніж Росія, яка поки що обороняється. Також Київ дуже залежить від військової допомоги партнерів. Україна вирішила питання з зерном із Румунією та Болгарією, і пропонує так само вирішити його Польщі, Словаччині та Угорщині. Ось дещо з того, що писали про це у світових ЗМІ.

"Україна не прийме членство в ЄС другого сорту", Politico, США

Франція та Німеччина, можливо, і розробляють плани багатошвидкісного ЄС, але Україна цілком ясно дає зрозуміти, що не хоче, щоб її обдурили членством на другому рівні.

Київ прагне стати повноцінним кандидатом на повноправне членство в ЄС, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Франція та Німеччина наполягають на альтернативному варіанті повного вступу в ЄС, заснованому на чотирьох різних концентричних колах членства

Шмигаль виступив за повноправне членство в ЄС, оскільки дебати про розширення розпалюються напередодні серії ключових зустрічей у найближчі місяці. Франція та Німеччина наполягають на альтернативному варіанті повного статусу ЄС, заснованому на чотирьох різних концентричних колах членства. Це могло б стати основою для поступової інтеграції.

Шмигаль, однак, дав зрозуміти, що Україна не буде миритися з повільним варіантом.

"Ми докладаємо всіх максимальних зусиль, щоб Україна стала повноправним членом ЄС. Це має вирішальне значення для всіх українців", - сказав він.

Зазначивши, що в результаті це було політичне рішення для держав-членів і додав: "Я впевнений, що протягом двох років ми будемо повністю готові стати частиною ЄС".

Хоча вісім країн набули статусу кандидатів у ЄС, включаючи групу країн на Західних Балканах, які роками чекали переходу до наступного етапу вступу, Шмигаль стверджує, що Україна має унікальний випадок для членства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" Олександр Мусієнко

"Ми хочемо бути повноправним членом, тому що Україна сьогодні єдина країна у світі, яка заплатила таку величезну ціну за своє бажання стати членом ЄС. Жодна інша країна-кандидат ніколи не мала такої величезної підтримки населення, понад 90% українців бажають, щоб країна стала повноправним членом Європи", - каже він.

Шмигаль заявив, що Україна виконала усі сім умов, поставлених Єврокомісією у червні 2022 року для переходу до наступного етапу - процесу приєднання. Це включало визнання прав національних меншин крок, який багато в чому розглядається як оливкова гілка Угорщини, яка заперечувала проти ставлення до етнічних угорців в Україні.

"Ми готові йти далі. Очікуємо, що не пізніше жовтня у нас може бути позитивна оцінка нашого прогресу з боку Єврокомісії, і щоб Європейська рада могла проголосувати і прийняти рішення про початок переговорів з Україною", - заявив Шимгаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" Пітер Дікінсон про візит Блінкена

Єврокомісія, яка оцінює прогрес України, має опублікувати свій щорічний пакет щодо розширення наступного місяця. Він стане стартовим майданчиком для обговорення між лідерами ЄС на грудневому засіданні Європейської ради.

Шмигаль підтвердив, що українські дипломати активно лобіюють у національних столицях необхідність продовження процесу членства України.

"Україна, як член ЄС, не буде приносити проблеми Євросоюзу. Навпаки, сприятиме вирішенню багатьох проблемних питань у ЄС", - сказав він, наголосивши на таких сферах, як енергетична незалежність, безпека, оборона та економіка.

Українці, які втекли до Польщі, внесли 0,5% ВВП до польської економіки

Шмигаль також прагнув згладити ситуацію з Польщею після недавньої сварки між двома країнами щодо експорту українського зерна, стверджуючи, що українці, які втекли до Польщі, внесли 0,5% ВВП до польської економіки. За його словами, з початку війни поляки пожертвували українцям у Польщі близько 4,5 млрд євро грошових переказів.

"Хочу висловити подяку польському народу та всім польським сім'ям за ту підтримку, яку надали і надають українським біженцям", - сказав він.

Очікується, що Україна буде представлена на зустрічі Європейської політичної спільноти наступного тижня в іспанській Гранаді, на яку зберуться лідери ЄС та країн, які не входять в ЄС.

"Путін уникає мобілізації, а Київ відчуває брак людей", The Conversation, Австралія

Коли Володимир Путін закликав до часткової мобілізації у вересні 2022 року, це стало знаком для простих росіян, що попри всі заперечення Кремля, це вже не "спеціальна військова операція", а справжня війна.

У відповідь на успішний контрнаступ України, в результаті якого частину території було звільнено, Путін мобілізував близько 300 тис. осіб - 1% від відповідного резерву.

Мобілізація, яка відбулася в Росії лише раз в минулому столітті, в 1941 році, відрізняється від звичайного в країні механізму призову, за яким щорічно беруть близько 250 тис. чоловіків у віці від 18 до 30 років. Призовникам не дозволяється воювати за межами РФ, але після завершення річної служби вони потрапляють у резерв і їх можуть відправити на фронт.

Попри величезні резерви, які Кремль може задіяти, зрозуміло, що напередодні наступних президентських виборів у травні 2024 року ще один раунд призову буде дуже непопулярним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Путін стверджує, що у 2023 році набрав ще 300 тис. добровольців. Таким чином, за наявності стабільного фронту та постійного набору кадрів у Кремля, схоже, немає особливої необхідності братися до вкрай непопулярної мобілізації. Якщо це довга війна на виснаження, видимість нормальності це насправді сильна сторона.

Росія нарощує військове виробництво, а її армія набуває практичного досвіду ведення війни, якого їй явно бракувало на ранніх етапах. У 2024 році вона може увійти у кращій формі з погляду озброєння, боєприпасів та досвіду військ.

Експерти, генерали у відставці, українські та західні чиновники покладали великі надії на рішучий прорив України до Азовського моря в цьому році.

Щоб отримати ще один шанс на наступ, Україні доведеться мобілізувати ще більше військ і отримати більш сучасне озброєння у великих кількостях

Щоб отримати ще один шанс на наступ, Україні доведеться мобілізувати ще більше військ та отримати сучасніше озброєння у більших кількостях, ніж будь-коли раніше. Однак, попри всі розмови про російську мобілізацію, саме Україна, схоже, страждає від нестачі людей.

Київ вдається до драконівських заходів, щоб перекинути на фронт достатню кількість військ. Недавні заходи щодо боротьби з корупцією щодо військових військкоматів дозволяють припустити, що після 19 місяців війни звичайних засобів мобілізації вже недостатньо. Це також вказує, що багато людей відчайдушно намагаються уникнути мобілізації та готові платити великі хабарі. Не дивно, що українських чоловіків боєздатного віку не випускають із країни.

Не менш тривожними для уряду Володимира Зеленського є потенційні політичні наслідки підриву підтримки військових дій, якщо велика кількість людей, які не бажають воювати, будуть змушені надягти військову форму. Це також вплине на моральний дух України на полі бою.

США витратили на Україну вже $113 млрд

Оскільки РФ встановила власні витрати на війну на безпрецедентному рівні, озброєння Києва для отримання ще однієї вирішальної переваги коштуватиме набагато більше ніж $113 млрд, уже витрачених лише зі сторони США. Зараз адміністрація Джо Байдена домагається схвалення додаткової допомоги на $20 млрд, що є непростим завданням у Конгресі, який контролюють республіканці. Тим часом, європейські союзники Києва не змогли б озброїти Україну самі, навіть якби захотіли.

Суть у тому, що Україні, яка повністю залежить від зовнішньої підтримки як у фінансовому, так і військовому відношенні, буде важко підтримувати військові зусилля на нинішньому рівні. Зараз більшого тиску зазнає Київ, а не Москва.

"Україна пропонує Польщі припинити конфлікт через зерно", Forsal, Польща

"Історія, справжня та поточна ситуація з безпекою не залишають нам іншого вибору, окрім як подолати кризу у відносинах із Польщею. Війна через зерно не потрібна ні нам, ні Польщі", - заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

"Не ми стали причиною цієї кризи, але ми сповнені рішучості покласти їй край. Емоції зашкалюють. До 15 жовтня, дня парламентських виборів у Польщі, градус дискусій може збільшитися ще більше. Однак маємо намір діяти. Співпрацюємо із Єврокомісією. Ми також надіслали чіткі сигнали Польщі, що хочемо знайти конструктивне рішення для цієї ситуації", заявив голова української дипломатії.

Кулеба послався на недавню угоду, досягнуту українською владою у відносинах з Румунією та Болгарією. На його думку, мирове врегулювання суперечок із Бухарестом та Софією щодо імпорту зерна може також послужити моделлю для вирішення у відносинах із Польщею, Словаччиною і Угорщиною.

"Ці три країни не знайшли рішення не тому, що рішення немає. Є й інші причини. На прикладі відносин із Румунією та Болгарією ми показали, що не існує питань, які не можна вирішити", - наголосив міністр.

Заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини запровадила Єврокомісія на початку травня внаслідок угоди з цими країнами щодо української агропродукції. Спочатку обмеження діяли до 5 червня, потім їх продовжили до середини вересня. Ембарго зняли 15 вересня на підставі рішення Єврокомісії.

16 вересня набула чинності ухвала про безстрокову заборону на ввезення української агропродукції до Польщі. Уряди Угорщини та Словаччини також вирішили односторонньо продовжити обмеження на імпорт.

18 вересня Київ подав скаргу до Світової організації торгівлі на рішення влади Варшави, Братислави та Будапешта.

15 вересня Україна пообіцяла запровадити ефективні механізми обмеження припливу зерна та дати правові норми, що вирішують проблему, але, на думку Польщі, не зробила ні того, ні іншого

Польща вважає, що Україна не виконала декларації, дані Єврокомісії щодо експорту зерна. 15 вересня Україна пообіцяла запровадити ефективні механізми обмеження припливу зерна та надати правові норми, які вирішують проблему, але, на думку Польщі, не зробила ні того, ні іншого.

21 вересня міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Миколою Сольським. Як він пояснив потім, способом вирішення спору з Києвом має стати створення коридору солідарності аби українське зерно не текло до Польщі. Телюс звернулася до української сторони з проханням відкликати скаргу до СОТ на Польщу.

У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що Польща припиняє військову допомогу Україні через суперечку про українське зерно. Конфлікт між партнерами зростає. Водночас, Україна продовжує важкий і кривавий наступ на південному фронті, щоб розірвати російський "сухопутний міст" від Росії до анексованого Криму.