У жовтні 2023 року річний рівень інфляції скоротився до 5,3%, що є нижчим порівняно з вереснем, коли він становив 7,1%. Також зменшилася базова інфляція, вона склаала 6,8% у порівнянні з 8,4% відповідно. Ця тенденція скорочення інфляції спостерігається з початку 2023 року, коли рівень інфляції у грудні 2022 року становив 26,6%. У жовтні 2023 року приріст інфляції становив +0,8% порівняно з попереднім місяцем, тоді як у жовтні минулого року місячний приріст був +2,5%.
У цьому році значно зросли такі категорії товарів та послуг, як м'ясо, електроенергія, амбулаторні медичні послуги, послуги харчування та послуги освіти. Зауважено падіння цін на хлібопродукти, яйця, олію, фрукти, овочі, одяг, послуги відпочинку.
Фактичні показники інфляції поточного року значно нижчі, ніж прогнозували уряд, НБУ та міжнародні організації, які очікували інфляцію на рівні 20-30%. Оновлений прогноз НБУ від жовтня передбачає річну інфляцію на рівні 5,8%, тоді як рік тому НБУ прогнозував 20,7%.
Основним стримуючим чинником інфляції є скорочення сукупного попиту. Унаслідок падіння реального ВВП на 26% спостерігається зниження робочих місць, зростання безробіття та виїзд значної кількості населення за кордон. Ці фактори вплинули на зниження попиту і зупинили початковий інфляційний поштовх, спричинений війною та зростанням вартості виробництва.
Також значним фактором стримування інфляції є стабільність обмінного курсу. Від липня минулого року офіційний обмінний курс гривні становить близько 37 грн за 1 долар, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. Але наявність значного дефіциту платіжного балансу призводить до витрачання валютних резервів на підтримку балансу. За підсумками дев'яти місяців 2023 року розрив фінансування платіжного балансу становить $21 млрд, яке покрыто неринковою міжнародною допомогою у обсязі $32 млрд. Залежність платіжного балансу від зовнішньої допомоги наражає Україну на ризики девальвації та пов'язаної з нею інфляції.
Значний фіскальний дефіцит (близько 30% ВВП) потенційно є інфляційним чинником, однак наразі його вплив на ціни обмежений, оскільки його розмір становить лише 2/3 втрат номінального ВВП. Крім того, більшість державних витрат (51%) спрямовується на оборонні потреби, які майже не впливають на активізацію попиту.
Стримуванням цін також виступає частковий мораторій на підвищення житлово-комунальних тарифів, встановлений урядом. Однак цей фактор є тимчасовим, оскільки ринкова корекція цих тарифів стане необхідною в майбутньому.
Також варто зазначити, що жорстка монетарна політика НБУ впливає на стримування росту споживчих цін. Високі позитивні реальні ставки спонукають частину грошової маси перерозподілити з сфери приватного споживання та бізнес-кредитування в сферу заощаджень. За останній рік депозити населення (депозити та ОВДП) збільшились на 87 млрд грн (на 45%), тоді як обсяг працюючих гривневих кредитів бізнесу скоротився на 54 млрд грн (на 16%). Однак загальний обсяг гривневих вкладів населення та рівень кредитування бізнесу залишаються невисокими (4% та 5% ВВП відповідно). Тому потенціал монетарного стримування інфляції є обмеженим.
Майбутні перспективи інфляції будуть визначатися проінфляційними та контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит буде стримувати рост цін, але підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит та потреби у відновленні можуть вплинути на збільшення цін.
