2 січня знову сталися напади на Україну з боку російських сил. На шляху до Вишневого пасажири маршрутки стали свідками політів палаючих уламків збитої ракети. В той же час, наша протиповітряна оборона атакувала російське обладнання, і були видимі спалахи вибухів. Над дорогою піднявся стовп диму, що видно було на зимовому світанковому небі.
В маршрутці переважали жінки середнього віку, ймовірно, ті, кому потрібно було рано й без варіантів виходити на роботу, такі як продавчині, медсестри, прибиральниці. Я думав, як водій зміг вирішити продовжити рейс у таку небезпеку? Велике визнання йому за це.
Їдучи від Житомирської станції метро, я помітив, що платформи на всіх станціях переповнені жителями Києва, які очікують нових ворожих налітів. На обличчях було помітне напруження, але також була видна рішуча гідність. Я хотів обійняти всіх, якби міг. Ми переможемо разом.
Нацистська ракета, яка летіла в Україну, була збита на території Воронезької області. Це закономірно, але все ж таки сумно, що не ми знищили цю ракету. Я думаю, що наші переможні дії були б ще кращими, якби цей удар був пошкоджений нашим ворогом. Але відчуваю, що перемога неподалік.
В цій війні нашою головною силою є спокій і терпіння. Ми не залишаємо своїх міст і сіл, ми не втрачаємо своїх обов'язків. Ми терпимо і б'ємо, б'ємо і терпимо. Ми будемо перемагати, бо ми можемо все перетерпіти.
Якщо ви обурюєтеся лінійкою реакції Заходу на наші проблеми і ворожі напади в українському небі, то не здивуйтесь. Нагадаю, що на Заході ще тривають різдвяні канікули, і для них це свято, наче перерва обіду в офісі. Ми просто маємо залишатися терплячими і чекати, бо ми обов'язково дочекаємося відповіді і допомоги.
В нашому боротьбі чекати - це головна наша зброя, це наша природна властивість. Ті, хто вміють терпіти, перемагають у цій війні. Саме це нам допоможе досягти перемоги.
Портал свіжих новин INKORR .
Всі права захищені.
Умови передруку та іншого використання матеріалів видання INKORR.
Партнери сайта:
«Пошук роботи за кордоном»
