У шостий жовтня 1973 року, в день єврейського свята "Йом Кіпур", Єгипет і Сирія наклали на Ізраїль атаку, бажаючи повернути території, які були захоплені Тель-Авівом під час Шестиденної війни у 1967 році. Єгипетські війська, захопивши Ізраїль зненацька, взяли практично весь Синайський півострів, а сирійські війська захопили Голанські висоти. Це стало початком четвертої арабо-ізраїльської війни протягом 25 років.
Завдяки несподіваності атаки і наявній сучасній радянській техніці, арабам вдалося за перший день війни зайняти значну територію. Наступного дня Ірак теж вступив до війни, а Сирія отримала підтримку Йорданії. Однак, завдяки швидкій мобілізації Ізраїлю, вони змогли зупинити наступ арабських армій.
Вже наприкінці другого тижня війни, ізраїльтяни повністю відбили з Голанських висот сирійців, а на синайському фронті зробили "удар в стик" на дві єгипетські армії, прорвали Суецький канал і відрізали єгипетську армію від її забезпечення. Незабаром ООН оголосила резолюцію про припинення вогню.
Ця війна стала причиною підписання Кемп-Девідських мирних угод у 1977 році між Єгиптом та Ізраїлем. Країни ОПЕК встановили ембарго на продаж нафти країнам Західної Європи і США, і також підвищили ціну на нафту втричі. Це призвело до енергетичної кризи в світі. Також, 28 країн Африки припинили дипломатичні відносини з Ізраїлем.
Єгипет повернув Ізраїлю частину Синайського півострова. Проте, через два роки після підписання миру між Єгиптом і Ізраїлем, президента Єгипту Анвара Садата вбили члени екстремістської групи "Організація визволення Єгипту".
Для Сирії ця війна стала крахом - після укладення перемир'я з Ізраїлем, вона втратила ще більше територій, ніж до війни. Ізраїль вдалося продовжити свої постигнення і просунутись на 30 кілометрів ближче до Дамаска.
