Його імʼя було таємницею навіть після загибелі. Згадаймо Героя Івана Лєщєнкова з Луганщини

Кожен день о 9 ранку українці вшановують пам'ять тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні ми згадаємо Івана Лєщєнкова.

Іван Лєщєнков, народився у 1995 році в Луганській області, був великим прихильником футбольного клубу "Зоря" і за це отримав прізвисько Фанат.

У 2014 році, Іван своїми очима побачив, як російські танки із сусідньої держави вторглися на українську територію та окупували його рідне місто. Фанат не міг прощати такого ворожого вторгнення, і після отримання вищої освіти він приєднався до 93-ї бригади "Холодний Яр", де став командиром розвідувального взводу.

До повного вторгнення, Іван воював на різних напрямках, зокрема у Волноваському, Старогнатівці, Авдіївці, Новотошківському та Волновахі. Він також визволяв населені пункти поблизу Балаклії і на Ізюмщині.

Фанат був людиною, призначеною бути справжнім воїном. Він присвятив своє життя Україні, хоча за цивільною освітою він був фінансистом та ніколи не планував пов'язувати своє життя з армією. Його жертва заради нашої країни є неперевершеною. Іван Лєщєнков загинув 14 липня 2022 року під час звільнення села Дібрівне біля Ізюма. Йому було всього 27 років.

На жаль, через загрозу для родини, яка опинилась на окупованій території, його особу не розкривали під час похорону.

За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Івану Лєщєнкову було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" президентом Володимиром Зеленським. Цього року українці вшановують пам'ять таких героїв, як він, які пожертвували своїми життями за свободу нашої держави.

Іван Лєщєнков був справжнім легендарним командиром і авторитетом для своїх солдатів. Його тренування і приклад були неймовірними. Він планував та виконував складні та ризиковані операції, завдяки яким десятки москалів перестали загрожувати. Такі люди заслуговують нашої поваги та визнання, і їхні подвиги повинні стати предметом вивчення в школах. Вони є справжньою гордістю України.

Ми приєднуємося до хвилини мовчання, вшановуючи пам'ять усіх загиблих українців, які віддали свої життя у боротьбі за нашу Батьківщину. Свічки пам'яті запалюються та наші голови схиляються під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи всіх громадян, які загинули від рук російських загарбників та внаслідок нападу ворожих військ на наші міста та села.