Вранці, в обід та в який день тижня: коли відвідувати могили померлих і чому

Похід на цвинтар дає змогу пом'янути покійних.

Вважається, що на цвинтар правильно йти тільки у світлий час, щоб не турбувати душі померлих і не накликати на себе біди, пише healthday.

Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква каже, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч із рідними. А езотерики стверджують, що ранні години дарують захист від витоку енергії та неприємного зіткнення зі світом мертвих.

Раціональний погляд дає таке пояснення: якщо прийти на могилу зранку, можна встигнути провести прибирання, прочитати молитву, віддатися спогадам і вже до обіду повернутися до нормального життєвого ритму.

Вважається, що негативна енергетика цвинтарів у ранкові години смирна і не пристає до відвідувачів, тому ходити туди однозначно варто вранці.

Прийти на цвинтар можна і після обіду. Але є правила:

Не потрібно прибирати на могилі в пізню годину, щоб не турбувати покійну енергію.

Після обіду на цвинтар ходять на самоті або вдвох, але не надто великою процесією тоді вийде спокійно перенести візит.

Покинути ритуальну територію потрібно строго до заходу сонця.

Не варто їсти на кладовищі або залишати гостинці, крім квітів.

Якщо вранці на могилку приходять у світлу пам'ять, щоб поділитися з померлою близькою людиною своїми радощами, то опівдні до померлих можна звернутися з питанням, коли щось турбує. Вважається, що відповідь може прийти людині уві сні того самого дня або бути висловлена знаками, чужими устами. Після такого ритуалу обов'язково потрібно побажати душі спокою та подякувати за допомогу, щоб завершити контакт.

Західні години вважаються переходом у світ темряви, часто їх порівнюють із завершенням життєвого циклу, тому затриматися на цвинтарі у вечірній час погана прикмета. Якщо відвідини затягнулися випадково, то потрібно хоча б символічно вийти за межі огорожі, доки не зникне останній промінь сонця, і не озиратися.

Також здавна вважалося, що вечір це час для ізгоїв. Якщо в громаді були люди, яким не дозволялося з'являтися при світлі дня, вони могли відвідати могили близьких таємно у темний час доби.

Ходити на цвинтар увечері можна тільки до похованих за огорожею обережно і за великої потреби.

Ніч це пора тиші та спокою. Езотерики закликають поважати тих, хто відійшов в інший світ, і не турбувати їх у цей час. Існують забобони, що ночами на кладовищах повстають неупокоєні душі, шукаючи допомоги. Це на живих може мати негативний вплив.

Крім того, ночами недобрі люди використовують енергетику кладовищ у своїх ритуальних цілях.

У народі існує повір'я, що від свята Покрови до Радуниці, тобто від глибокої осені, коли земля промерзає, і до самої весняної відлиги могили краще не турбувати. Більшою мірою це стосується землі, прибирання, посіву квітів.

Відвідати могилку на світлу пам'ять можна і в холодну пору року але обов'язково потрібно робити це вранці або пополудні до настання темряви.

Нічого залишати взимку на цвинтарі не рекомендується, особливо свічки або ліхтар щоб не нагадувати про тепло покійним душам.

Існують спеціально відведені поминальні дні, щоб вшанувати пам'ять померлих.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Є кілька рекомендацій, у які дні на могили приходити доречно, а коли візит краще відкласти.

Початок тижня вважається слушним для відвідування мертвих земель. Часто після церковних і народних недільних свят наступного дня вшановують померлих близьких.

Щосереди не рекомендують ходити на кладовище або здійснювати поминальні обряди. Похорон у такий день проводять скромно.

Ці два дні вважаються сімейними та прославляють життя. Прямої заборони на поминання немає, але бажано уникати дотиків до мертвого світу в цей період.

Шостий день тижня вважається слушним для прибирань та облаштування могил і склепів. У цей час можна приділити увагу всім побутовим, "технічним" питанням і помолитися про прощення гріхів, якщо стосунки з померлим були непростими.

У календарі виділено кілька поминальних субот, наприклад, остання перед початком Великого посту або 2, 3 і 4 під час нього.

День прощення і милосердя вважається святковим, тому в неділю на могили ходять, щоб позначити урочистий привід. Ннаприклад, приводять нареченого або наречену до покійного родича на "знайомство".

У великі свята не заведено приходити на цвинтар. Небіжчиків поминають за столом або в колі сім'ї. Виняток становить тільки перша неділя після Великодня.

У церкві є дні, коли поминають покійних. Їх називають батьківськими суботами. У храмах проводять особливі служби, а віруючі відвідують кладовища. Gazeta.ua дізнавалася, коли поминати рідних за новим календарем.

Є кілька особливих батьківських субот: М'ясопусна, Троїцька, друга, третя, четверта суботи Великого посту.