Підрив Каховської ГЕС: чи можливе екологічне лихо, пустеля та відсутність питної води

Підрив росіянами 6 червня Каховської ГЕС, внаслідок чого затопило близько 80 населених пунктів, призвів до ряду економічних, екологічних та індустріальних проблем. Великі міста, які отримували воду з водосховища, можуть зіткнутися з проблеми із водою. Сільське господарство півдня країни опинилось під загрозою. Проте еколог Володимир Борейко каже, що сама побудова греблі 70 років тому була екологічним лихом, а тепер природа півдня України отримала шанс відновитись, якщо все правильно відновлюватимуть після перемоги. Про це він розповів у коментарі Gazeta.ua.

Внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС близько 700 тис. людей в Україні ризикують втратити доступ до питної води. Йдеться про території під контролем України, і про тимчасово окуповані Росією. Про це AP заявив заступник генсека ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс.

За його словами, ООН вже допомогла 30 тис. жителів затоплених територій, які перебувають під контролем України. На місці працюють волонтери. Водночас російські війська не дали ООН доступу до окупованих територій, щоб допомоги постраждалим.

Паводки в низині Дніпра призведуть до зниження обсягів експорту зерна, підвищення цін на їжу у світі та зменшення доступної кількості їжі для мільйонів людей

Гріффітс вважає, що паводки в понизов'ї Дніпра неминуче призведуть до зниження обсягів експорту зерна, підвищення цін на їжу у світі та зменшення доступної кількості їжі для мільйонів людей. Він також додав, що насувається проблема забезпечення охолоджувальною водою Запорізької АЕС.

7 червня президент Володимир Зеленський заявив, що Червоний Хрест і ООН не допомагають Україні після підриву росіянами Каховської ГЕС і Київ не отримав від них відповіді. Він закликав міжнародні організації негайно долучитися до рятувальної операції на окупованій частині Херсонщини.

8 червня Україна і ООН погодили план евакуації населення з окупованого лівобережжя Херсонщини за умови забезпечення росіянами безпечного проїзду на окуповані території.

Офіс генпрокурора України розпочав розслідування за статтею екоцид. Україна також звернулася до Міжнародного кримінального суду.

Зеленський назвав російський теракт на Каховській ГЕС найбільшою рукотворною екологічною катастрофою в Європі за десятки років.

Унікальні заповідні землі разом із безліччю тварин і птахів, зокрема, червонокнижних, знищені, можливо, назавжди. У Чорне море змило токсичний потік - міни, тисячі тонн хімікатів і ґрунтів, каналізаційних відходів, загиблих тварин, поховань із цвинтарів, отруйних мулових відкладень. Про це пише УНІАН.

Рівень води в Каховському водосховищі продовжує знижуватись, а майно постраждалих із Херсонщини, від уламків меблів до величезних частин будинків, прибиває навіть до узбережжя Чорного моря в Одеській області.

Наслідки підриву Каховської ГЕС для дикої природи прогнозуються на площі понад 5 тис. кв. км

Каховське водосховище - гігантський резервуар обсягом понад 18 куб. км та завдовжки 240 км. Коли його зводили в середині ХХ століття, то за допомогою гідравлічних споруд рівень води у Дніпрі підняли аж на 16 м. За підрахунками фахівців, наслідки теракту для дикої природи будуть на площі понад 5 тис. кв. км це зони затоплення та осушення.

За словами голови громадської організації "Зелений лист" Владислава Балинського, Каховська катастрофа має планетарні масштаби.

Руйнування становить неабияку небезпеку для Чорного моря, адже туди несеться річкова вода з затоплених територій з великою кількістю паливно-мастильних матеріалів, сотнями тисяч тонн ґрунту, тисячами мертвих тварин і птахів, відходами зі зруйнованих каналізаційних систем та вигрібних ям, залишки міндобрив та інших хімікатів, мінами та боєприпасами, які детонують у воді й загрожуватимуть людям на березі. Також вимиє цвинтарі та скотомогильники. Ця гримуча суміш вплине на всіх морських жителів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Настала нова глава війни, яка може стати пасткою для Путіна" - Майкл Боцюрків

Придонні відкладення Каховського водосховища містять забруднювачі, які накопичувалися десятиліттями через викиди промислових підприємств Запоріжжя, Дніпра, Кам'янського та інших населених пунктів.

Як пояснив Балинський, проблема таких намулів, висота яких може перевищувати десять метрів, характерна для усіх водосховищ.

"Колись сапропель, тобто мул, що утворюється з перегнилих на дні стоячих водойм рослинних і тваринних залишків, хотіли використовувати як добрива. Але, вивчивши склад, від ідеї відмовилися", - розповів еколог.

Додатковим джерелом отруєння довкілля, за словами Балинського, може стати сама знищена повінню плавнева система річок, яка, як печінка в організмі людини, вбирає і накопичує сотні тисяч різних речовин. Плавневі ділянки використовуються для очищення стічних вод - вода, що проходить крізь плавні, швидко очищується від надлишків мінеральних речовин та мікроорганізмів. Зараз цей величезний "орган" вирваний з кров'ю та зі всіма токсинами поплив в море.

На думку Балинського, наслідки отруєння моря разом із Україною відчують інші країни Чорноморського регіону, бо течія вздовж берега проходить проти годинникової стрілки. Іншими словами, потік, який зараз іде на Одесу дійде до Румунії, Болгарії, Туреччини, а пізніше і до самої Росії.

На півдні України можуть виникнути спалахи холери і ботулізму

Також слід очікувати на погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації. Низка хвороб поширюється під час повеней через забруднення колодязів, водоносних верств. Йдеться про небезпечні кишкові інфекції, такі як холера і ботулізм.

Точніші прогнози зробити поки неможливо, вважає Балинський. Потрібно дочекатися спаду води, на що піде тиждень. Однак екологічні та економічні наслідки від удару низка країн спостерігатиме десятиліттями, якщо не більше.

Еколог Володимир Борейко вважає, що попри те, що підрив дамби був варварським актом, який спричинив багато соціальних проблем, для природи півдня України це шанс на відновлення.

"Саме створення Каховської ГЕС у 1956 році було екологічним злочином. Якби водосховище спускали поступово, було б нормально. Але дамбу підірвали й постраждали багато людей погані соціальні наслідки. Проте в нас однобока інформація лише про шкоду. Наприклад, кажуть про загибель риби у деяких ямах водосховища. Але щороку взимку там відбувався масовий мор риби через лід і брак кисню. Також повернення до нормального русла ріки в цьому сенсі позитив. Риба більше не буде дохнути. Також через греблю риба не могла йти вверх по течії для нересту. Тепер зможе", - каже еколог.

Він додає, що замість землі, яка зрошувалася для сільського господарства, звільнилися великі площі родючої землі вздовж річки.

"Від води звільнилися родючі пойми, які майже 70 років були затоплені так звані кінські плавні. Колись це були найкращі орні землі Європи. Так, деякі площі тепер не зможуть зрошувати. Але замість зрошених степів, будемо мати родючі плавні, де можна садити культури без штучного зрошування, без добрив і гербіцидів. Там будемо мати величезні врожаї", - каже Володимир Борейко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вибори показали дві Туреччини консервативну імперську та модерну республіканську" - Ендер Джан Кайіхан

Також він говорить про інші позитивні наслідки.

"Через водосховище у багатьох районах Херсонської області були регулярні підтоплення. Тепер не буде. Здебільшого зараз залило заплави, які на це й розраховані. Це їх природний стан бути у воді. Крім цього, досі відбувалось засолення Чорного моря через те, що частина води Дніпра в нього не потрапляла. Ця вода відстоювалася в водосховищах. Тепер море не буде таким соленим", - каже еколог.

Він додає, що до 40% води водосховища щороку випаровувалось, чого тепер не буде. Тому в довгостроковій перспективі екологічна ситуація в нижній течії Дніпра, за його словами, нормалізується.

Усі водосховища на Дніпрі слід було контрольовано спускати, бо під ними 0,5 млн га плодючої орної землі - еколог

"На мою думку, всі ці водосховища слід було з часом контрольовано спускати, адже під ними залито 0,5 млн га плодючої орної землі, а зрошують лише третину аналогічних площ. Електроенергія. Шість водосховищ на Дніпрі виробляли 4% української електрики. Небагато", - сказав еколог.

Володимир Борейко називає "балачками" слова, що південь України через відсутність водосховища перетворюватиметься на пустелю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мене били й піддавали тортурам, щоб лише визнав, що агент ЦРУ" - колишній полонений американець

"Пустелі там не може бути. Вона можлива в Африці. На півдні України, якщо не буде жахливого фермерства, як бувало досі, будуть знову степи. Там можна буде вирощувати табуни коней. Можна й Антарктиді лід розтопити та щось вирощувати. Але чи потрібно? Кінські плавні будуть давати в 10 разів кращі врожаї, ніж суха і зрошена степова земля. Тому з розумним підходом маємо шанс по новому скористатися понизов'ям Дніпра. Нічого страшного для екології не сталося. Якщо б зливали поступово, було б взагалі чудово. А тут підрив, людей затопило ось це сумно", - каже еколог.

Від російського теракту постраждав Херсон. Частину міста затопило вода піднялася на кілька метрів та практично накрила приватні будинки. У воді опинилися дитячі садки, перші поверхи багатоповерхівок, магазини, підвали, автомобілі. Найбільше від підтоплення постраждав Корабельний район міста. Рятувати херсонців приїхали волонтери з усіх регіонів країни. Знаючи це, російські окупанти почали прицільно бити по місцях, де тривала евакуація. Кореспондентка Gazeta.ua побувала в Херсоні та поспілкувалася з врятованими людьми, а також із тими, хто допомагав їх евакуйовувати.