Хто сьогодні захищає російську мову в Україні

Добре, давайте на мить забудемо про Ірину Фаріон і згадаємо, що війна це не тільки збройний конфлікт. Вона також проходить у інших сферах – інформаційній, культурній, світоглядній. Але не кожен розуміє цю війну, це розуміють лише фахівці, хто вже довгий час «воює» у цій сфері. Вони воюють з обох боків фронту! Вони воюють за свідомість звичайних людей, які не розуміють суті цієї війни, тому що їх ніхто не навчав тонкощам ведення такої війни.

Українці програють цю війну, особливо тут, у Facebook, де повно дискусій такого рівня, що від них стає соромно. Бо зі ста відсотків тих, хто зараз захищає російську мову в інформаційному просторі, вісімдесят відсотків – це люди, які були ошукалі і введені в оману інформаційною війною. Вони стоять на боці ворога, піддавшись маніпуляціям, поверховим емоціям і сумнівним аргументам.

Але є і ті двадцять відсотків, які залишилися – дуже потужна, хоч і малочисельна група. До них належать найвідданіші українці, які вважають, що усе зло від Путіна. Вони вірять, що скоро зміниться все на краще – буде мир і дружба, спільні шоу і серіали, спільне майбутнє...

Ці люди розуміють, що «спільне майбутнє» можливе лише за умови збереження російської мови тут, і всіх тих структур, що сьогодні прикидаються українськими, але зберігають свій кадровий потенціал, радіохвилі, телеканали, агенти впливу, лідери суспільної думки, поп-зірки, актори гумористичних шоу, стендапери, блогери.

У потрібний момент їх дуже легко розвернути у протилежний бік, бо така українізація – це лише поверхня, вона не має генетичних або світоглядних причин, її спонукала бажання бути центром уваги і добре заробляти.

Нещодавно я переглядав фантастичний фільм “Прибуття”, де обговорюється питання майбутньої мови для міжгалактичного контакту. У фільмі зазначено, що мова є не просто засобом спілкування, вона відображає наше мислення і розуміння світу. За кожним словом стоїть свій Всесвіт. І не можна жити у одному Всесвіті і говорити мовою іншого Всесвіту, бо це призводить до непорозумінь і конфліктів.

Правда полягає в тому, що війну програють задовго до військового конфлікту, вони програються на інформаційному та ментальному рівні! Якщо більшість населення наших територій ненавидить усе українське, то навіть якщо ми зможемо повернути ці території, це нічого не змінить.

А ви справді вірите, що серед тих, хто стріляє по наших неокупованих територіях, є хоча б один, хто говорить українською? Всі вони зраджують нас саме цією мовою – мовою ворога і окупанта.

На завершення скажу одне: кордони нашої країни закінчуються там, де говорять українською. З тих місць, де населення говорить чужою мовою і живе чужим життям, це вже не наша країна. Це просто земля, надра, корисні копалини і ресурси, які цікавлять олігархів, які на цьому збагачуються.

Можливо, це звучить жорстко і безжально, але це правда, з якою ми часто не хочемо зіткнутися. Тому немає потреби у порожній балачці про безперспективність справи.

Мова – це важливий показник нашої національної свідомості. Це важлива риса нашої держави. Крапка.