Історія, скандали та покарання: що потрібно знати про е-декларування

Верховна Рада проголосувала за відновлення електронного декларування посадовцями. Водночас реєстри декларації народні депутати залишили закритими правка не набрала необхідної кількості голосів. За законопроєкт №9534 проголосували 329 нардепів.

З якими проблема запускали електронне декларування у 2016-му та як змінилася ситуація зараз у матеріалі Gazeta.ua.

Запуск процедури е‑декларування був необхідною умовою для подальшої співпраці з МВФ, фінансової допомоги Євросоюзу та результативного завершення переговорів про скасування візового режиму з ЄС. Однак декларування вводилося зі скрипом у 2016 році закон ухвалювали двічі.

18 лютого 2016-го ВРУ ухвалила чотири антикорупційні закони (серед них і закон про е-декларування), які були передумовою візової лібералізації із Європейським Союзом.

Проте після прийняття цих нормативних актів серйозні суперечки викликав закон, який ухвалили 16 лютого про зміни до закону "Про запобігання корупції", які встановлюють обов'язковість електронного декларування доходів чиновників. Хоча на вимогу експертів Євросоюзу депутати вилучили згадку про те, що електронне декларування доходів повинно було розпочатися лише із 1 січня 2017 року. Але водночас парламент встановив, що кримінальна відповідальність за неправдиву інформацію у деклараціях відтерміновується на 2017 рік.

12 березня 2016 року президент Петро Порошенко ветував закон щодо системи електронних декларацій та повернув його до Верховної Ради із пропозиціями, узгодженими з Євросоюзом.

ВРУ ухвалила закон про запровадження електронних декларацій чиновниками цього разу у вигляді, який влаштував Євросоюз

15 березня 2016 року на сайті Верховної Ради було оприлюднено пропозиції президента до безвізового законопроєкту №3755 про електронне декларування для чиновників. Пропонувалося ввести адміністративну і кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях вже з 2016 року. Того ж дня ВРУ ухвалила закон про запровадження електронних декларацій чиновниками цього разу у вигляді, який влаштував Євросоюз.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд визнав неконституційними низку положень антикорупційного законодавства. Внаслідок цього рішення Україна ризикувала втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, а також безвізовий режим із ЄС.

Тупицький оформив договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації

ЗМІ повідомляли, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, на той час уже окованої Росією. Тупицький оформив договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, саме під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня 2020 року проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, передбачивши за брехню про статки штрафи й обмеження волі. Проте у ЄС зазначили, що вважають це недостатнім кроком, а Венеційська комісія Ради Європи рекомендувала повернути тюремне ув'язнення за умисне приховування активів понад певну межу.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Президент Володимир Зеленський 27 січня 2021 року вніс до Верховної Ради проєкт закону № 4651, який передбачав повернення покарання у вигляді обмеження або ж позбавлення волі за недостовірне декларування та неподання декларації.

У текст були внесені поправки, які пом'якшують відповідальність щодо декларування майна родичів або неподання декларації

3 червня 2021 року ВРУ підтримала закон, який передбачає позбавлення волі за недостовірне декларування, яку скасував Конституційний суд. Втім у його текст були внесені поправки, які пом'якшують відповідальність щодо декларування майна родичів або неподання декларації. Президент ветував цей закон. Після чого депутатам довелося повернути закон без пом'якшувальних правок.

На початку повномасштабної війни Верховна Рада призупинила обов'язкове декларування майна чиновниками, дозволивши подати дані про статки вже після скасування воєнного стану. Однак декларування повернутили хоча реєстри відкриють лише через рік.

Декларації щороку повинні подавати центральних органів виконавчої влади президент, голова Верховної Ради, його перший заступник та заступник, прем'єр-міністр, всі віце-прем'єри. Голова Служби безпеки України, генеральний прокурор, голова Національного банку, його перший заступник та заступник, голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Також народні депутати, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Військовослужбовці строкової військової служби не повинні подавати декларації

Подавати декларацію повинні військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань. Однак військовослужбовці строкової військової служби не повинні подавати декларації. Як і курсанти вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути та відділення військової підготовки.

У списку також судді. Зокрема, Конституційного Суду України голова та заступник, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя. Голова, заступник голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України. Члени Центральної виборчої комісії, поліцейські.

Декларуються керівник Офісу президента, його перший заступник та заступники, прессекретар президента

Також декларуються керівник Офісу президента, його перший заступник та заступники, прессекретар президента України. Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах).

Відновлення е-декларування передбачає: подачу декларацій не тільки за поточний рік, а також за 2021, 2022 роки, відновлення спецперевірок, військові, які беруть участь в бойових діях, подаватимуть декларації через 90 днів після закінчення воєнного стану або демобілізації. Однак громади не зможуть побачити реєстри ще рік вони залишатимуться закритими.

За умисне неподання суб'єктом декларування декларації передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин. Або ж обмеженням волі на строк до 2 років. Чи позбавленням волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тарас Загородній, політолог:

"Чиновники нічого приховати від правоохоронних органів не можуть. Те, що декларації публічні закриті, не значить, що НАБУ і САП не можуть вести роботу по них. У них є ця інформація. Сам процес боротьби з корупцією не припиняється. Саме тому тут більше питань до антикорупційних органів. Не бачу великої логіки від влади, чому закриті декларації. Через рік чи через два ми все одно побачимо все. І за незаконне збагачення все одно доведеться відповідати. Тому це питання до правоохоронців.

Знову буде багато галасу, але це ні до чого не призведе

За рік громадськість зможе сама побачити, хто і що купив. Але тут питання скільки до цього часу посадили чиновників за незаконне збагачення. Майже нікого. Питання в роботі правоохоронних органів. А так знову буде багато галасу, але це ні до чого не призведе.

Маємо сформувати запит на покращення діяльності правоохоронців. Теж саме щодо ВЛК і митниці. Ми знову зможемо побачити незаконні статки. Але і без публічного галасу НАБУ, САП та інші мали би цим займатися. Бачили рейд СБУ по ВЛК і що ловлять чиновників на хабарях. От це результат".