Шлях крізь пекло - українські солдати про звільнення Андріївки - Euronews

Стаття на сайті Euronews

Солдатам ЗСУ, які бачать, як російські війська вбивають їхніх друзів, доводиться швидко адаптуватися, побоюючись за своє життя.

Російська куля потрапила сержанту "Гагаріну" трохи вище лівого вуха. Командир українського взводу впав мертвим. Штаб-квартира передала по радіо на полі бою рядовому поряд про його підвищення до звання сержанта. Він відомий під позивним "Кур'єр".

"Кур'єр" знав, що взводу наказано йти вперед через ліс по дорозі на Бахмут. Він вагався 30 секунд біля свого загиблого командира. Можливо, хвилину. Тоді вирішив, що дороги назад не буде.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Він стріляв у траншею попереду, доки не переконався, що росіяни всередині ніколи більше не стрілятимуть. Потім чоловіки, спотикаючись, пробиралися крізь обгорілі стволи дерев до села Андріївка - цілі третьої штурмової бригади з початку українського контрнаступу цього літа, приблизно за 10 км на південь від Бахмута.

Через кілька днів, готуючись до похорону "Гагаріна", "Кур'єр" передбачив своє майбутнє.

"Цей ліс забирає наших друзів. І коли, думаю, як далеко нам ще треба просунутися вперед. Швидше за все, колись я теж залишуся лежати в цьому лісі, а мої друзі просто підуть уперед", - сказав він.

Ця ділянка мертвого лісу завширшки кілька десятків дерев і завдовжки 2 км у напрямку такого ж мертвого села Андріївка одна з незліченних подібних на дорозі до підконтрольного Росії Бахмута, який набув величезного символічного значення.

Президент Володимир Зеленський закликає союзників дати більше грошей та зброї, і має переконати свою аудиторію, що контрнаступ працює.

Третя штурмова бригада, що складається з добровольців і вважається однією з найкращих в Україні, з січня майже безперервно воює на сході

Третя штурмова бригада, що складається з добровольців і вважається однією з найкращих корпусів України, з січня майже безперервно воює на сході.

Бахмут перейшов до Росії у травні, багато в чому через хвилю атак найманців ПВК "Вагнер". З того часу Україна намагається повернути його.

Але солдати покладаються в основному на бронетехніку радянських часів та старіше озброєння. За останній місяць третя штурмова бригада змогла пройти всього 2 км, долаючи міни та заміновані траншеї, ухиляючись від ворожої артилерії, гранат, що запускаються за допомогою дронів, і від російських військ на відстані досяжності кулі.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Їхньою ціллю була Андріївка. А 6 вересня, коли "Кур'єр" залишив тіло свого командира, він і його люди захопили траншею в лісі й утримували її чотири дні.

У хвилини відпочинку він гортав щоденник, написаний російським солдатом: "Я вже чотири тижні на війні й сумую за мамою".

"Кур'єр" поїде на західну Україну і представлятиме взвод на похороні "Гагаріна". Гагаріна поховали у його рідному місті Полонному Хмельницької області, за 900 км від поля бою.

Мати "Гагаріна" розшукала "Кур'єра" однією з останніх, щоб розпитати того, хто останнім бачив її сина живим. Але зараз йому важко розмовляти з цивільними.

Відчуваю, що зараз між мирними жителями та солдатами прірва. Коли війна закінчиться, я, мабуть, поїду воювати в інше місце

"Відчуваю, що зараз між мирними жителями та нами прірва. Коли війна закінчиться, я, певно, просто поїду воювати в інше місце", - сказав він.

Для "Кур'єра" війна складна. Він каже, що насолоджується припливом дофаміну, коли залишає "жахливу м'ясорубку", повертається в штаб та зістрибує з бронемашини. І все-таки він не хотів повертатися в ліс, що веде до Андріївки. Його командири наказали йому взяти 10-денну відпустку - перепочинок для бійця, чий біль вони відчували, незважаючи на його зовнішній спокій.

"На жаль, я зможу піти звідти тільки після того, як пройду через пекло", - гірко каже він.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

У день похорону, 13 вересня, у лісі перебували усі боєздатні чоловіки, зокрема ще один сержант взводу "Федя". 5 вересня "Федя" отримав легке поранення від касетного боєприпасу росіян, і це, можливо, врятувало йому життя. "Гагарін" зайняв його місце в штурмі, і в цей день загинув.

Останній ривок розпочався 14 вересня. Солдати з інших виснажених підрозділів приєдналися до них, щоб провести звичайне три-чотириденне перебування на полі бою. Після двох місяців повільного просування вперед, можливо, вони нарешті прорвуться через ліс до Андріївки.

14 вересня вони, нарешті, це зробили за три місяці після отримання наказу повернути Андріївку. Вони прорвалися крізь обстріл і гранати, запущені з дронів, і відкрили вогонь по російським військам, що втікали перед ними.

Українці ходили по домівках у крихітному селі, захоплюючи росіян у полон і вбиваючи тих, хто чинив опір. Навіть після того, як вигнали останніх російських солдат, Андріївка зазнавала постійних обстрілів з дронів з обох боків.

На наступне ранок, 16 вересня, "Федя" ніс український прапор, щоб підняти його у Андріївці.

Андріївка тепер - купа цегли та обгорілі дерева з запахом смерті. Але вона в руках українців

Андріївка тепер - купа цегли та обгорілі дерева з запахом смерті. Але вона в руках українців, і "Федя" готовий передати управління наступній бригаді, щоби повернути наступний ліс.

Він намагався пояснити новому командувачу, чому боротьба за цей зруйнований населений пункт цього вартувала.

"Подивіться на ці поля, на цей ліс. Все знову тут виросте", - сказав він.

Але "Федя" готовий піти.

"Я втомився від цього лісу. Я хочу додому. Я хочу вмитися та поспати. До ранку. А вранці повернуся", - каже він з лайкою.

Переклад Gazeta.ua