Лідера селянського повстання заборонили ховати на цвинтарі

22 жовтня 1835 року в селі Шляхові Коричинці на Хмельниччині сталася подія, коли 18-річний шляхтич Федір Рудьковський вбив 48-річного лідера селянського повстання Устима Кармалюка. Поховали Кармалюка без участі священника, без хреста та труни, за міським цвинтарем.

Устим Кармалюк був кріпаком з села Головчинці, що знаходиться на Хмельниччині, Летичівському районі. Мав 4 синів та одну доньку. Його було віддано в армію з молодих років за його непослух. Після року служби він втік і очолив селянський загін.

Кармалюк нападав на поміщиків та грабував їхні маєтки. Він очолив рух проти поміщиків, який поширився по кількох повітах Хмельницької області. Але його зловили і утримували у Кам'янець-Подільській фортеці протягом 2 років. Після спроби втечі, йому випекли залізом тавро на чолі і відправили на довічну каторгу в Сибір. Втікши звідти, він знову створив загін і нападав на поміщиків поблизу свого рідного села.

У селі Красносілки, яке знаходиться на Хмельниччині, Поплічник Магдалену Поплінську побили та пограбували, і Кармалюк був викритий як злочинець. Його спіймали в хаті його коханки у селі Шляхові Коричинці, коли відбувався візит 18-річного шляхтича Федора Рудковського, який був женихом дочки власника села. Рудковський вирішив вбити Кармалюка.

У народі вірили, що Кармалюк мав магічні здібності. Тому Рудковський вирішив вбити його срібним ґудзиком - щоб ніхто не міг використати його магію. Після цього Рудковського запросили до двору Миколи I, і Імператор нагородив його діамантовим перстнем та звільнив від податків як видатну особу.

Устима Кармалюка поховали у місті Летичів на Хмельниччині.

У Царському Селі під Петербургом 4 травня 1838 року відбулася лотерея, в якій брали участь члени царської родини та вельможі. Виграли портрет вихователя спадкоємця російського трону Василя Жуковського. За отримані кошти викупили від кріпаків співвітчизника - художника і поета Тараса Шевченка.