"Лише 53 депутати добровільно подали декларації" – коли українці зможуть побачити статки посадовців 

Лише 53 народні депутати добровільно подали майнові декларації за 2021 рік. За 2022-й їхня кількість ще менша 38. Про це повідомило Національна агентство з запобігання корупції.

Реєстр декларацій обіцяють відкрити до Нового року. Він був закритим з початку повномасштабної війни. Наразі чекають підпису президента Володимира Зеленського в ухваленому законопроєкті, який відновив обов'язкове декларування та відкриє публічні реєстри.

Хто з можновладців сумлінно подавав декларації у матеріалі Gazeta.ua.

З 2016-го року в Україні існувала щорічна електронна декларація, яку обов'язково мали подавати державні службовці та посадові особи. На початку повномасштабної війни Верховна Рада призупинила обов'язкове декларування майна чиновниками, дозволивши подати дані про статки вже після скасування воєнного стану. Однак декларування повернули хоча спочатку провели правку, що реєстри відкриють лише через рік. Це викликало обурення громадськості та західних партнерів. Зеленський наклав вето на цей законопроєкт. Врешті, нардепи проголосували за відновлення декларування та їх публічне відкриття.

До кінця січня 2024 року абсолютно всі декларанти мають подати декларації за 2021 і 2022 рік, заявила заступниця голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Олена Мошенець.

У квітні можна буде побачити три роки декларацій

"А до кінця березня 2024 року відповідно за 2023 рік. Тобто сумарно у квітні можна буде побачити три роки декларацій, прослідкувати всіх декларантів, які забезпечують функції держави або місцевого самоврядування", запевнила Мошенець.

За умисне неподання суб'єктом декларування декларації передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин. Або ж обмеженням волі на строк до 2 років. Чи позбавленням волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Найбільша кількість добровільних декларацій надійшла до НАЗК від фракції влади "Слуги народу", а за відсотком від загальної чисельності фракції чи групи від представників "Відновлення України" та "Довіри".

Серед керівництва парламенту декларації подав лише голова ВРУ Руслан Стефанчук за обидва роки.

Стефанчук вказав бібліотеку наукової літератури, що вміщує близько 5000 примірників книг, старовинну ікону та ювелірні вироби

Поки реєстри закриті, відомо лише про декларацію Стефанчука за 2021 рік. Тоді він задекларував 595 880 грн як заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у Раді. Отримав 43 083 грн як довічну виплату за звання члена Національної академії правових наук України. 60 000 грн, як дохід від надання майна в оренду. Задекларував квартиру у Києві та три у Хмельницькій області. Тоді у декларації також зазначили земельну ділянку та гараж. Два авто Mitsubishi Outlander 2018 року та Renault Captur 2015 року. Стефанчук вказав бібліотеку наукової літератури, що вміщує близько 5000 примірників книг, старовинну ікону та ювелірні вироби дружини.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Перший заступник спікера та колишній лідер партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко раніше заявляв, що він "у процесі подання" декларації, проте його документу досі немає в переліку. 2021-го він задекларував 500 тис. грн і $50 тис. готівкою, згідно з оприлюдненою електронною декларацію про майно та доходи за 2020 рік. Дохід сім'ї парламентаря становив понад 1,2 млн грн. У Верховній Раді Корнієнко заробив 510 тис. 426 грн, а його дружина Ольга Корнієнко - 706 тис. грн від підприємницької діяльності та 21 тис. 153 грн в університеті економіки і права "КРОК". Крім того, відсотки від вкладів Олександра Корнієнка в Універсал банку становили 9 тис. грн.

Родина депутата володіла ділянкою на 1300 кв. м і будинком в селі Київської області, вартість яких не зазначена в декларації

У власності Корнієнка та його дружини 2021-го була квартира в Києві площею 113 кв. м і вартістю 4,4 млн грн, квартира в Черкасах площею 85 кв. м вартістю 200 тис. грн. Родина депутата володіла ділянкою на 1300 кв. м і будинком в селі Київської області, вартість яких не зазначена в декларації. Корнієнко два роки тому задекларував автомобіль Citroen C5 Aircross HDi 180 2019 року випуску вартістю майже 951 тис. грн.

Серед керівництва парламентських фракцій декларацію подав лише голова монобільшості Давид Арахамія, за обидва роки. У декларації, яку подав у 2021 році, Арахамія отримав у Верховній раді 458,6 тис. грн. Також задекларував 22,5 тис. грн відсотків. На банківських рахунках депутата зберігалося 647,7 тис. грн і $26,6 тис. Готівкою в Арахамії мав $650 тис. і 100 тис. євро. Крім того, у сім'ї нардепа була готівка у спільній власності: 2,1 млн грн, $250 тис. З цінних речей він задекларував наручні годинники Breguet, Rolex, Breitling і Ulisse Nardin. У власності "слуги народу" 4 земельні ділянки та садовий будинок на Київщині, дві квартири, два нежитлових приміщення в Миколаєві у спільній власності.

Тарас Загородній, політолог:

"Чиновники нічого приховати від правоохоронних органів не можуть. Те, що публічні декларації закриті, не значить, що НАБУ і САП не можуть вести роботу по них. У них є ця інформація. Сам процес боротьби з корупцією не припиняється. Саме тому тут більше питань до антикорупційних органів. Не бачу великої логіки від влади, чому закриті декларації. Через рік чи через два ми все одно побачимо все. І за незаконне збагачення одно доведеться відповідати. Тому це питання до правоохоронців.

За рік громадськість зможе сама побачити, хто і що купив. Але тут питання скільки до цього часу посадили чиновників за незаконне збагачення. Майже нікого. Питання в роботі правоохоронних органів. А так знову буде багато галасу, але це ні до чого не призведе.

Маємо сформувати запит на покращення діяльності правоохоронців. Теж саме щодо ВЛК і митниці. Ми знову зможемо побачити незаконні статки. Але і без публічного галасу НАБУ, САП та інші мали би цим займатися. Бачили рейд СБУ по ВЛК і що ловлять чиновників на хабарях. От це результат".

Вирішальне слово було саме за позицією Заходу

Валерій Гончарук, політолог:

"Сама ця ініціатива відкритого декларування йде від Європейського Союзу. Нам чітко сказали: якщо хочете долучитися виконайте конкретні пункти. Один з них - про е-декларування. Депутати хотіли зробити пролонгацію періоду відкритого доступу. Консультування президента було в тому, як на такі речі відреагують західні партнери. Вирішальне слово було саме за позицією Заходу. Бо там такі речі не сприйняли би нормально. Наша країна вже не може грати за правилами, які були до повномасштабної війни. Наш бюджет залежить від донорів. Тут питання не особистих амбіцій, а виживання. Тому президент і пішов на ветування.

Посадовці продовжать шукати лазівки, як приховати незаконне майно. Дуже часто депутати записують статки на родичів. Вони в цьому плані і далі працюватимуть. З політичної точки зору небажання декларувати статки має значення. Переважна більшість Верховної Ради розуміє, що їх ніхто не обере. Тому знають, що у них є небагато часу, щоб приховати свої статки".