Доведено, що в даній ситуації ми зараз переживаємо емоційну яму або продовжуємо поглиблюватися в неї. Це ідеальне тло для зростання тиску ворога, який діє як на фронті, так і у наших тилових зонах, а також на Заході. Майбутній етап війни буде важким.
Існує декілька пояснень для цього стану справ:
1. До цього часу нам ще не вдалося здійснити заплановану контрнаступну операцію.
2. Російські сили активно проводять інформаційно-психологічну диверсійну діяльність в Україні та на Заході. Ворог створює конфліктні ситуації та поширює деструктивний дискурс у соціальних мережах.
3. Варто визнати, що ми, в тому числі і влада і опозиція, створювали підстави для такої диверсійної діяльності та ставали "корисними ідіотами", що підсилювали її ефект.
Щодо майбутнього, якщо така тенденція продовжиться, можливі два варіанти дій противника:
1. Зниження інтенсивності бойових дій на тривалий період та примусове заключення невигідних для України мирних угод.
2. Після певного часу може розпочатися нова масована атака.
Нам всім потрібно визнати наявний негативний емоційний стан країни та зробити висновки для себе. Ми повинні перестати критикувати одне одного та шукати способи вирішення проблем. Ми повинні бути вдячні колегам з громадського сектору, які виявляють проблеми і прагнуть їх вирішити, а не тільки про них говорити.
Також важливо зрозуміти, що окрім боротьби на фронті, ми повинні проникати глибше в Російську Федерацію та надавати тиск на її слабі місця. Це не означає лише проведення авіаударів або підривних операцій, але й системний удар по адміністративно-управлінській та соціальній структурі ворожої держави. Зараз ми навіть не використовуємо повністю ті можливості, які маємо. Важливо збагнути, що наша боротьба з ворогом не може обмежуватися лише лінією фронту, це безперспективно.
Обов'язково слід згадати, що більш детальні приклади не наводяться на публічних майданчиках.
