Свято, яке ми не святкуємо

Вчора було свято. 6 листопада 1943 року Київ звільнили від фашистів.

Але, з історичної перспективи, ця подія не була справжнім святом. Навіть враховуючи, що Київ був звільнений військами Першого українського фронту під командуванням Ватутіна.

Звісно, тоді кияни раділи, так як вони не знали, що чекає на них після звільнення.

Замість гестапо прийшло НКВД, замість НСДАП - КПСС, замість окружного комісара - перший секретар.

Навіть головний комісаріат був розташований там, де потім знаходився ЦК КПУ. НКВС і гестапо були в одній будівлі - Жовтневому палаці.

Комуністи завдали більше шкоди історичній архітектурі міста (Хрещатик, Лавра), ніж німці.

Для Києва і України 6 жовтня 1943 року, так само як і 28 жовтня 1944 року (звільнення всієї України), нічого не змінилося. Вони залишилися в полоні на довгі роки.

Називати це "звільненням" не зовсім правильно на мою думку.

Це була лише формальна зміна диктатур... Таке не святкується...

• Світ має перейти до києвоцентричної концепції Східної Європи
• Чому ми досі не збудували власну ефективну державу?
• Сандармох - один із найбільших злочинів проти українців