"Синдром відмінника" у дорослих і дітей: симптоми і як його долати

Бажання дитини бути кращою за інших та отримувати при цьому схвалення батьків, може переростати у "синдром відмінника".

Він з'являється як у дитячому, так і в дорослому віці. Про це розповіла психологиня Алла Рожкова, повідомила "Українська правда".

Як проявляється такий синдром

Синдром відмінника - це хвороблива залежність від думки близьких, бажання завжди бути першим і страху не бути на висоті.

Він формується у дитини ще у дошкільному віці, а перші прояви можуть бути помітні у молодшому шкільному віці.

Водночас синдром може виникнути і в дорослих людей під впливом професійного оточення.

"Ідеальний учень" зазвичай гіпервідповідальний, цілеспрямований, має хорошу репутацію і скрупульозно підходить до всіх поставлених завдань. Проте у надмірній кількості такі риси характеру можуть нашкодити особистості у майбутньому.

"Синдром відмінника - це прагнення робити все досконало з очікуванням похвали та зворотного зв'язку з високим напруженням та страхом зробити помилку", - каже психологиня.

Підписуйтесь на наш телеграм канал новин - INKORR

Людям з синдромом відмінника притаманні:

чутливе ставлення до критики;

занижена самооцінка;

залежність від думки інших;

постійна тривожність;

прагнення здати ідеально виконані завдання;

страх невдачі при виконанні будь-яких завдань, особливо тих, де немає попереднього досвіду;

заздрість до чужих успіхів;

звичка засмучуватися через найменшу помилку чи невдачу.

Прояви у дитячому віці

"У дитячому віці проявом є висока тривожність. У цьому випадку обов'язково наявне підкріплення дорослими. Наприклад, рідні дуже незадоволені та карають дитину різними способами за те, що вона не виконує певні завдання", - розповіла Алла Рожкова.

Сприяти виникненню синдрому відмінника можуть суворі та вимогливі вчителі.

Надмірна критика згодом підвищує відчуття провини, напруги, сорому та дуже високу тривожність, яка виражатиметься у намаганнях щось переробити.

Синдром у дорослому віці

"У дорослому віці - ті ж ознаки, проте в цьому випадку реальність вже не сприймається як реальність. Наприклад, людина проходить по коридору та зустрічає свого керівника. Вона іде пити каву та думає, що керівник тепер вважає ніби в неї забагато відпочинку, а робота виконується надто повільно", пояснює психологиня.

Синдром відмінника у дорослому віці також може супроводжуватися розвитком прокрастинації - коли завдання відкладаються на потім. Це також впливатиме на самооцінку.

Розвиваються ситуації, коли важко довести проєкти до кінця: їх або не завершують, або нікому не показують. Спостерігається намагання довести все до ідеалу, який достатньо розмитий і досягнути його справді важко.

Чим шкодить синдром відмінника

Людина з синдромом ідеального учня перебуває у постійному стані емоційної напруги та тривоги, що негативно впливає на її здоров'я.

З психоемоційного боку розвиваються такі стани:

незадоволення власними успіхами;

думки про себе лише у негативному ключі;

висока тривожність;

невротичні стани;

занижена самооцінка;

невпевненість в собі;

надмірна самокритика.

Людина завжди ставить перед собою високу планку та переживає велику кількість критики знецінювання. Їй складно досягати результату, адже планка ідеалу надто висока.

Коли немає досягнення успіху, а є лише розуміння, що ти невдаха (хоча насправді це не так) - омріяні результати настільки високі та нереальні, що досягти їх практично неможливо.

"Це впливатиме на відчуття напруги в організмі, що надалі може спричинити мігрені чи інші стани. Тривала напруга сприяє розвитку: хронічної втоми, схильності до емоційного вигорання, тривожних розладів, депресії", - говорить психологиня.

Як позбутися синдрому і запобігти негативним наслідкам

Для того, аби синдром відмінника не погіршував ваше життя, варто уміти боротись із ним та, за потреби, звернутись до фахівця.

Поради психологині для дорослих з синдромом відмінника:

навчіться приймати свої досягнення;

встановлюйте реалістичні очікування;

навчіться знаходити баланс між роботою та відпочинком;

зверніться до психолога чи психотерапевта аби пропрацювати свою самооцінку;

звертайте увагу на те, що відбувається і як ви себе почуваєте, коли завдання заходить у глухий кут;

визначте цілі та розподіліть їх на маленькі;

намагайтеся стежити за своїм здоров'ям.

Що робити батькам, щоб допомогти своїй дитині

Знизьте свої очікування щодо дитини.

Хваліть дитину за результат, а не за оцінку.

Не порівнюйте свою дитину з іншими.

Не концентруйтеся на поганих оцінках.

Дайте дітям робити власний вибір.

Навчіть дитину долати проблеми та спокійно ставитися до поразок і критики.

Міністерство охорони здоров'я пояснило, з якими симптомами слід звертатися до психолога, а з якими - до психіатра.

Педіатр розповіла, як розпізнати проблеми з ментальним здоров'ям у дитини.

Безсоння, або розлади сну є одними з найрозповсюдженіших наслідків впливу стресу на організм людини. Якість сну значно впливає на психічне здоров'я. Центр громадського здоров'я дав поради, як покращити сон.