Так війну не виграти. Армії потрібні люди

Я вже згадував, що всі будуть воювати. Але це не означає, що кожен буде штурмувати ворожі позиції. В армії потрібні різні спеціалісти: інженери, водії, юристи, бухгалтери, діловоди, фінансисти, айтішники, оператори дронів та інші.

Навіть баристам пощастило трохи менше, ніж барберам. В підрозділах цінують тих, хто вміє стригти волосся, особливо коли у них є власна машинка.

У моїй бригаді служить стоматолог. Він бажав піти на фронт, і я йому допоміг. Але замість того, щоб відправити його на передову, ми створили йому пересувний стоматологічний кабінет, де лікували зубивсякі суміжники та місцеві жителі.

В нашій бригаді є перша самохідна артилерійська установка "Богдан", яку держава розібрала на початку війни. Ми зібрали цю установку та навчилися на ній стріляти. Ми блискавично пройшли шлях від Кривого Рогу до Зміїного, відсвяткувавши успіхи і ефективність цієї артилерії. Тепер у нас перший дивізіон в країні, заряджений такими гарматами.

В нашій бригаді танковий батальйон складається з трофейних танків, які ми взяли в ОСУВ. Дідусі з діабетом вирушали на поле бою, отримуючи коми прямо в танці. Але ми самі ремонтували ці танки, без будь-якої допомоги від держави.

В Кривому Розі вулицю назвали на честь нашої бригади.

Це Перша окрема бригада спеціального призначення, яку назвали на честь Івана Богуна. І саме в перші дні війни наші батальйони, без злагодження, заходили в бій, з усім, що було під рукою, зупиняючи наступ ворога.

Наші підрозділи ПТРК активно діяли під Києвом, на півдні, під Бахмутом, Лиманом і продовжують свою роботу і досі. Наш окремий взвод мужньо зупиняв наступ ворога на Антонівському мосту, є безліч відеозаписів, що це підтверджують.

Наші бійці були на передовій в Серебрянському лісі, тримаючи оборону.

Наш батальйон підтримки є одним з кращих у ЗСУ.

Ми приймали участь в захопленні російського літака, який здійснив приземлення в Харківській області.

Президент України передав нам прапор особисто.

А зараз бригаду розділяють на шматки, забирають людей, бо немає кому продовжувати боротьбу. Потрібно відновлювати інші підрозділи, руйнувати допрацьовані командування. Але це не приведе до перемоги. Я бачу просідання фронту і розумію, що генерали не виконали своїх обов'язків. На їхні місця звільняються лише окремі комбриги. Але цей метод не розв'язує проблему. Багато генералів, які не виконали свої обов'язки, все ще займають важливі посади. Я чув розмови про їх професійну непридатність.

Таким чином, такий підхід гарантує поразку.

Нам потрібно довіршити бригади "моб" ресурсами, провести зміни в підготовці підрозділів та переглянути тих, хто приймає рішення на місцях. Якщо ми цього не зробимо, буде лише гірше.