"В Україні прокидається політика" – чому у Раді пропонують змінити кількох членів ЦВК і які це матиме наслідки

У Верховній Раді запропонували законодавчі зміни, щоб переформатувати Центральну виборчу комісію. Законопроєкт 9335 пропонує нардепка від колишньої "Опозиційної платформи За життя" (зараз з групи "Відновлення України") Антоніна Славицька. Усе це, щоб достроково припинити повноваження двох членів комісії, які формально були рекомендовані туди саме від ОПЗЖ. Це - чинний заступник голови ЦВК Сергій Дубовик та член комісії Юрій Мірошниченко.

Склад та настрої в ЦВК відіграватимуть важливу роль на виборах. Вони відбудуться після закінчення воєнного стану. Gazeta.ua розбиралася, навіщо зараз піднімають політичні питання та чим це загрожує.

Експерти попереджають, що такі законодавчі зміни можуть створити загрози для всього складу ЦВК, а не лише двох членів, яких пропонують замінити. Може постати питання у міжнародних партнерів щодо політичного принципу формування нового складу ЦВК.

Сама ж ініціаторка Славицька нагадала, що після заборони ОПЗЖ у парламенті створили дві групи: "Платформа за життя та мир" та "Відновлення України".

"Нові депутатські групи, згідно із законом, мають право надавати свої пропозиції до складу ЦВК. Однак не можуть реалізувати своє право, оскільки склад ЦВК сформовано з представників "суб'єкта", якого де-юре вже не існує. Таким чином, фактично маємо ситуацію, коли зник суб'єкт, який має право бути представлений у ЦВК своїми членами. Також з'явилися нові суб'єкти, які мають право подавати своїх кандидатів до ЦВК, але не можуть реалізувати своє право у зв'язку з правовою невизначеністю. Саме на виправлення цієї неузгодженості направлений законопроєкт. Усі побоювання про негативні правові наслідки для всього складу ЦВК є безпідставними та явно передчасними. Оскільки це додаткова підстава дострокового припинення повноважень, і то в разі ухвалення законопроєкту", наголосила Славицька.

Парламентські вибори мали б відбутися 29 жовтня цього року. Однак їх не буде це заборонено Конституцією під час воєнного стану. Нещодавно про це ще раз нагадав президент Володимир Зеленський.

Перехідний період для проведення виборів може тривати 4 5 місяців

Провести вибори буде неможливо навіть одразу після завершення війни, заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. Перехідний період для проведення виборів може тривати 4 5 місяців. Він спрямований на те, щоб упорядкувати ситуацію зі списками виборців. Потрібно з'ясувати, як голосуватимуть українці, які виїхали за кордон. Є труднощі з територіями, які були в окупації. Наприклад, коли Україна повністю звільнить Донецьк, Луганськ, Крим, то перед проведенням виборів потрібно буде з'ясувати і перевірити, громадяни якої країни там перебувають.

Голосів за зміну закону наразі в парламенті немає

Нардепи кажуть, що виборів цього року не буде. На зміни до Конституції депутати не готові.

"Голосів за зміну закону наразі в парламенті немає. Вся ця історія про вибори, на мою думку, пов'язана виключно з "дресируванням" своїх чинних депутатів, аби вони за все голосували. Владі не потрібно зараз проводити вибори, бо в них і так все добре "фул-хаус". А в разі ж проведення виборів можна отримати незрозумілу комбінацію", заявив народний депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Понад 8 млн людей зараз перебувають за кордоном, а 5 млн з них зареєстровані як люди, які потребують відповідної допомоги, наголосила голова партії "Слуга народу" та очільниця комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Олена Шуляк.

Що робити з реєстром виборців? Також величезне питання

"Як ці люди будуть брати участь у перших післявоєнних виборах? Фізично консульства на території тієї ж Польщі, де лише 1,5 мільйона людей перебувають, взагалі не зможуть організувати процедуру виборів. Відтак по кожній іншій країні, яка приймає наших людей, ти бачиш, що консульства не зможуть виконати свою роботу в організації виборчого процесу. Ми дивимося на виборчу інфраструктуру. Ті ж самі школи, в яких проводилися голосування. Там колосальні руйнування. У них теж не можна буде проводити вибори. Що робити з реєстром виборців? Також величезне питання. 24 лютого ЦВК реєстр закрила. Але зараз ми розуміємо, що дані потрібно уточнювати", пояснила Шуляк.

Нардепка "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар наголосила, що спроби змінювати виборче законодавство у парламенті вже почалися.

"Вибори це ж змагальний процес. А змагатися ми не будемо й не можемо в той час, коли в нас є такий потужний зовнішній ворог. Хоча у Верховній Раді є спроби внести зміни до виборчого законодавства, які можуть вказувати на плани провести виборчу кампанію ще до завершення війни", розповіла Сюмар.

Тарас Загородній, політолог:

"В Україні прокидається політика. Наступні вибори починаються після закінчення поточних. Не виключаю, що підготовка до виборів ведеться. Якщо виходити з календарного плану, вже цієї осені повинні бути вибори до Верховної Ради. А в 2024-му президентські. Вони, ймовірно, не відбудуться за графіком. Одночасно можуть провести парламентські і президентські вибори. Є ще ідея провести вибори місцевої влади одночасно з ними. Теоретично може бути, що влада отримає той результат, який хоче. Але чи зможуть його далі підтримати? Бо ж до влади буде багато питань: про підготовку до війни, поведінку посадовців у цей час. Тут є великі ризики для чинної влади.

Треба буде швидко проводити вибори, але можуть бути питання щодо їх легітимності

Теж питання по легітимності виборів. Проведення виборів має бути легітимним в очах народу. Якщо їх захочуть організувати після трьох місяців після скасування військового стану, то буде проблема з тим, щоб провести вибори. Бо багато людей за кордоном, багато внутрішньо переміщених осіб. А щоб отримати той результат, який хоче влада, потрібно встигнути вкластися у кілька місяців після війни. Тому тут дилема треба буде швидко проводити вибори, але можуть бути питання щодо їх легітимності.

З одного боку, треба викидати цих персонажів з ЦВК. Бо там досі знаходяться представники ОПЗЖ. Не виключено, що на їх місце можуть потрапити представники влади. Хоча, враховуючи, що є монобільшість у парламенті, а у нас квотний принцип формування ЦВК, то вони і так мають контрольний пакет. І ці два місця великої погоди не зроблять. Треба дивитися, хто стоїть за цим кроком. Тому що часто токсичні рішення влада намагається перекинути на опозицію.

Наступні вибори вже змушують шукати політичне майбутнє. Зараз спостерігаємо, як політика повертається під прикриттям потреби викинути представників ОПЗЖ з Центральної виборчої комісії".