"Росія використовує пшеницю як зброю" ‒ Хав'єр Блас

Думки у виданні Bloomberg оглядача Хав'єра Бласа

США використовували зернові як зброю проти СРСР у 1980 році, коли президент Джиммі Картер ввів ембарго на пшеницю щодо свого суперника по холодній війні у відповідь на вторгнення до Афганістану. Через чотири десятиліття і ще одне російське вторгнення саме Володимир Путін втягує пшеницю у війну, вводячи ембарго на експорт українського зерна, яке може коштувати Києву до $800 млн на місяць у такій необхідній твердій валюті.

Захід має обмежені можливості для відповіді. За винятком країн НАТО, які забезпечують супровід партій українського зерна та ризикують вступити у пряму конфронтацію з Москвою там, де Росія має перевагу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО

Коли минулого року Путін погодився на угоду щодо відновлення постачання українського зерна та олійних культур через Чорне море, Кремль розраховував, що багато втратить внаслідок блокування угоди, але дещо й виграє з невеликою ціною.

Ціни на пшеницю знизилися майже на 50% порівняно з піком у 2022 році завдяки серії небувалих урожаїв, що компенсують наслідки російського вторгнення в Україну.

У 2022 році Путін відчайдушно потребував зберегти Глобальний південь за собою, тому йому було важливо зняти з себе провину за зростання світових цін на їжу

У середині 2022 року Путін відчайдушно потребував зберегти Глобальний південь за собою, тому йому було важливо зняти з себе провину за зростання світових цін на продовольство. Тоді вартість пшениці підскочила до рекордних $13,40 за бушель, що майже втричі вище за середній показник 2000-2020 років, що становив $4,95. Це ризикувало відштовхнути союзників Росії в Африці, Латинській Америці та Азії. Путін також хотів підштовхнути США та Європу до полегшення російського експорту зерна шляхом послаблення банківських санкцій.

Для Росії були втрати, але Україна щомісяця заробляла кілька сотень мільйонів доларів на експорт продуктів харчування. У будь-якому разі Київ уже експортував сільськогосподарські товари до Східної Європи у великих кількостях, тому в РФ, ймовірно, вважали, що угода просто перенаправить існуючий український експорт із суші на море.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто очолить наступний бунт у Росії?

За рік розрахунок змінився. Ціни на пшеницю впали майже на 50%, порівняно з піком у 2022 році, послабивши тиск на Глобальному півдні. Незважаючи на сплеск цього тижня, пшеницю продають за ціною близько $7,5 за бушель. На фронті пропаганди Москва може показати, що українські поставки здебільшого йдуть до багатих європейських країн та Китаю, а не до голодних країн Африки. Тим часом, власний експорт пшениці з РФ підскочив до рекордно високого рівня, що обмежує будь-які додаткові вигоди для Кремля від продовження угоди з Києвом. Кремлю не цікава угода, навіть якщо західні країни приймуть вимоги Москви про додаткові пом'якшення санкцій.

Ще однією подією минулого року стало те, що Київ також бореться з сухопутним маршрутом, оскільки кілька східноєвропейських країн запровадили свої власні заборони на експорт українських продуктів харчування, аби захистити вітчизняних фермерів. Де-факто ембарго - відповідь на потік українського зерна, що призвело до зниження місцевих цін у Польщі, Болгарії, Угорщині, Словаччині та Румунії. Росія, виявилось, не єдина країна, яка перешкоджає розвитку українського сільського господарства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті "кадировці" та жахи у СІЗО Донецька: історія "азовця", який майже рік був у полоні

Тому Путін раніше цього тижня скасував угоду і з того часу подвоїв зусилля, спочатку розбомбивши Одеський порт, центр експорту агропродукції, а потім попередивши, що будь-яке судно, пов'язане з українськими продуктами харчування, вважатиметься законною військовою метою. У відповідь Україна у четвер виступила з такою ж погрозою судам, які прямують до російських портів.

Захід від президента Франції Еммануеля Макрона до Білого дому засуджував дії Росії в апокаліптичних висловлюваннях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українські пілоти на F-16 закриють українське небо

"Перетворення продуктів харчування на зброю завдає шкоди мільйонам вразливих людей у всьому світі", ‒ заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Вони можуть мати рацію щодо морального аргументу, але їх аналіз товарного ринку невірний. На щастя для глобальної продовольчої безпеки, 2023 рік ‒ не 2022 рік. Високі врожаї за останній рік мають стримати зростання цін на пшеницю, кукурудзу та сою. За іронією долі Росія сприяє утриманню цін під контролем завдяки рекордному експорту пшениці. Очікується, що в сезоні 2023-2024 років Москва відвантажить 47,5 млн. метричних тонн пшениці, що більш ніж удвічі перевищує обсяг експорту десятирічної давності.

Світові ціни на їжу знизилися більш ніж на одну п'яту, порівняно з піковим рівнем 2022 року

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, світові ціни на їжу знизилися більш ніж на одну п'яту порівняно з піковим рівнем 2022 року. Ціни на пшеницю впали вдвічі. Вартість кукурудзи впала на 33%, а ціни на сою знизилися на 15%. Єдине занепокоєння викликає вартість рису, яка зросла до дворічного максимуму, збільшившись на 30% порівняно з минулим роком. Але Україна не експортує рис, і стрибок спричинений побоюваннями щодо поганої погоди, яка зашкодить урожаю, а не війною.

Якщо надсилання військових кораблів НАТО надто ризиковане, що ще може зробити Захід? На жаль, найбільше сподівається, що світові ціни на їжу зростуть, а Глобальний південь натисне на Кремль

У 1987-1988 роках президент Рональд Рейган направив ВМФ до Перської затоки, щоб створити гуманітарний коридор для нафтових танкерів під час ірано-іракської війни. Чи можна НАТО зробити те саме зараз у Чорному морі для перевезення зерна? Ризик був би величезним. Якщо надсилання військових кораблів НАТО надто ризиковане, що ще може зробити Захід? На жаль, найбільше він сподівається на те, що світові ціни на їжу зростуть, а Глобальний південь, особливо Індія, Саудівська Аравія та Єгипет, чинитимуть тиск на Кремль.

Якщо ціни на пшеницю не зростуть, Вашингтону та Брюсселю доведеться або прийняти російську блокаду, або піти на поступки Москві, або виплатити країнам Східної Європи великі субсидії, щоб вони брали українську пшеницю. Жоден із цих варіантів не є добрим, але Києву знадобиться допомога. Крах зернового коридору, поряд із сухопутним маршрутом до східноєвропейських сусідів, дорого коштуватиме Україні. На карту поставлено більше, ніж вартість сніданку.

Переклад Gazeta.ua

Читайте також: