Від вчителя та футбольного тренера до військового. Згадаймо Сергія Чмиря

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Чмиря.

Вбивство Сергія Чмиря, дитячого тренера та колишнього футболіста, сталося 8 листопада 2022 року внаслідок дій російських загарбників. Він загинув у віці 50 років.

Сергій Чмир народився 23 листопада 1972 року на Черкащині. З дитинства він захоплювався спортом, особливо футболом. Він грав за футбольні команди Черкащини, такі як "Спартак" Золотоноша, "Дніпро" Черкаси, "Локомотив" Гребінка та Драбів, на аматорському рівні.

У 1994 році Сергій закінчив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, де отримав освіту вчителя фізичної культури. Він працював футбольним тренером в дитячо-юнацькій школі і викладачем фізкультури в місцевій школі.

У Сергія Олексійовича було три пристрасті: школа, футбол та рибалка. Востаннє він відвідав рідну школу 24 лютого 2022 року. Увечері того ж дня він приєднався до місцевої територіальної оборони і пізніше добровільно вступив до Збройних сил України.

"Сумую за дітьми, за школою, все-таки рідна професія. Але так треба. По-іншому бути не могло, я б не пропустив можливості служити", - стверджував Сергій. Він підкреслював, що навіть на службі без футболу і спорту не може обійтися.

Сергій Чмир воював на Донбасі в складі 118-ї механізованої бригади. На фронті його позивний був "Ведмідь", а друзі називали його "Бувалий". Навіть у ЗСУ він не забував про школу і активно брав участь у житті навчального закладу.

Сергій Чмир загинув 8 листопада, врятовуючи своїх товаришів. Він залишився у нас з померлими батьками, дружиною Аллою та донькою Анною.

Головне Командування долучається до хвилини мовчання, щоб вшанувати пам'ять усіх українців, які померли у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та вклоняємося під час загальнонаціональної хвилини мовчання, шануючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: всіх військових, цивільних і дітей, всіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.